"Нас єднає Україна" - під таким знаковим і актуальним гаслом пройшла зустріч національних громадських організацій у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського.
Працівники музею продовжують добрі традиції письменника запрошувати на різдвяні свята гостей до свого дому. Сам господар був товариським і гостинним, мав багатьох друзів серед євреїв, поляків, німців, знав їхні мови, на літературних ве ... Читати далі »

1898, 17 січня, Житомир

Аж повеселішав я , моя ти люба Вірунечко, діставши від тебе такого бадьорого, хорошого листа. А то мені так сумно було читати твої листи, так якось безнадійно-погано, що я не знав, що й гадати.

Сьогодні й я веселіший став після твого листа. Так мені було сумно, що мусив розважитись. Вчора ходив до театру на концерт, що давали студенти на користь бідних товаришів. Перша частина пр ... Читати далі »

1898, 16 січня, Житомир


Серденько моє, чого ж це у тебе такий настрій поганий? Причин не пишеш, а я тут турбуюся, думаючи, що б таке було моїй дитині, чи здорова вона, чи не має якої прикрості, чи не закохалась врешті безнадійно – бо, далебі, не можу придумати, що б тобі було, серденяточко моє!

Шкода, що не дістала листа мого на Новий рік, може б, я розвеселив тебе трохи, розважив, бо в лист до т ... Читати далі »

1898, 15 січня, Житомир


Нарешті дочекався від тебе кілька слів, моє ти голуб’яточко.
Я аж посумнів, не маючи так довго звістки про тебе. Думаю, що ти розумієш мене і через те не прохатиму частіш писати.

Учора ввечері нікуди не ходив, сидів удома, читав. Нікого не було.
Сьогодні знов нікуди не піду, бо й ні до кого. Воно у будні, в робочі дні нічого ще, а в свята, коли знаєш, що всі ... Читати далі »