У нинішній час уже давно не обов’язково виходити з дому, щоб побачити експонати музею. Для цього достатньо мати доступ до Інтернету та знати посилання, за якими можна переглянути віртуальну екскурсію.

Музей-заповідник М.М.Коцюбинського радо повідомляє, що тепер і на нашому сайті з’явився розділ «Віртуальна екскурсія». Переходьте за посиланням та переглядайте в віртуальному режимі кімнати ... Читати далі »

Музей-заповідник Михайла Коцюбинського радо повідомляє, що відчиняє свої двері для відвідувачів у рамках пом’якшення карантинних заходів. Але поки що з обмеженнями, детальніше про які читайте далі.

Що ми пропонуємо для відвідувачів:

- з 01 червня дозволяється відвідувати меморіальний сад музею індивідуально або групами до 5 осіб. В садку можна ... Читати далі »

«Григорій Тютюнник був людиною великої щедрості, душевної чистоти, закоханості в життя і в людей…» Олесь Гончар

Минуло 100 років від дня народження талановитого українського майстра слова, педагога і журналіста Григорія Михайловича Тютюнника (1920-1961). Його проза була природною, ліричною і водночас глибоко народною.

Романом Григорія Тютюнника «Вир» українська повоєнна романістика ... Читати далі »

Дe б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера, густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів, наче їх зовсім не було на світі. Атмосфера гаряча, тривожна, вся — небезпека і боротьба, вічний упад і підойма, розквіт надії й розпука, почуття сили й знесилля і безконечно довга дорога, на якій стільки вже полягло...

Дорога, якій, здавалось, кінця не видко. Цілий ряд жертв, ... Читати далі »

Михайлина Коцюбинська – знана українська літературознавиця, перекладачка, учасниця руху шістдесятників. Якби про неї зняли фільм, то це була б не лише драматична історія племінниці класика української літератури, інтелігентки з міцним незламним характером, котра вистояла пропри усі збиткування радянської репресивної системи, але і картина життя цілої епохи в українській культурі і літературі ХХ століття – епохи шістдесятників. ... Читати далі »

22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. А восени 1890 року під час перебування в Києві Михайло Коцюбинський відвідав могилу Тараса Шевченка в Каневі.

Свої враження від цієї подорожі він виклав у нарисі «Шевченкова могила». ... Читати далі »