Про музей

На затишній чернігівській вулиці, неподалік від центру, привертає увагу оаза краси, людяності й тепла.
Це садиба класика української літератури, великого гуманіста і Сонцепоклонника Михайла Михайловича Коцюбинського. Письменник придбав її в 1898 році, коли переїхав з Вінниці. Вона і нині залишається в такому вигляді, який мала за його життя.
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник видатного українського письменника Михайла Коцюбинського було засновано у вересні 1934 року з нагоди 70-річчя від дня його народження.
Нині музей складається з меморіального будинку письменника, сучасної будівлі літературної експозиції та справжньої окраси своєї - меморіального саду Коцюбинських.
Основа музею меморіальна квартира Михайла Коцюбинського. Саме у цьому будинку письменник оселився з родиною влітку 1898 року та провів тут 15 своїх останніх, найбільш творчих років.
Чернігівський період був найпліднішим у його творчому та громадському житті. Найкращі твори класика - «Intermezzo», «Цвіт яблуні», «Дорогою ціною», «Хвала життю», «Fata morgana», «Тіні забутих предків», що принесли авторові світову славу, були написані саме тут, у древньому сіверському місті.
Невеликий одноповерховий дерев’яний будинок М.М.Коцюбинського стоїть у центрі подвір’я. На зовнішніх дверях, при вході,- бронзова дощечка з вигравіруваним написом: «Михайло Михайлович Коцюбинський». В кімнатах відтворена обстановка, в якій жив письменник зі своєю родиною. Неповторна духовна аура ніби й зараз живе у цих стінах, приваблює людей. Сюди приходять, аби набутися снаги, творчої енергії, невмирущого духу Коцюбинського. Прості скромні речі, що оточували митця, дають можливість уявити його побут, уподобання, смаки.
Будинок Коцюбинського відвідувало багато літераторів, акторів, художників і вчених того часу. Видатний композитор Микола Лисенко виконував на роялі улюблені мелодії Михайла Михайловича. У вітальні проводились літературні «суботи», у яких брали участь письменники Б.Грінченко, М.Вороний, М.Чернявський, В.Самійленко, М.Жук. Михайло Коцюбинський був наставником багатьох талановитих молодих людей, зокрема, Павла Тичини, Василя Еллана-Блакитного, Аркадія Казки та інших. У цьому будинку 1909 року зупинявся шведський вчений-славіст Альфред Єнсен, перекладач творів Коцюбинського. Єнсен займався тоді збиранням матеріалів для своєї монографії про гетьмана Мазепу (до 200-річчя шведсько-російської війни).
В останні роки життя письменника вітальня служила йому й робочим кабінетом. Стіл з письмовим приладдям, бібліотека й меблі допомагають відвідувачам уявити, як працював автор. У вас складається враження, ніби господар цієї кімнати щойно залишив перо й чорнильницю, аби трохи відпочити під час прогулянки у садку.
У двох книжкових шафах - меморіальна бібліотека письменника, де зберігається понад 1500 книг. Серед них цікаві першодруки його творів, книги з автографами Бориса Грінченка, Івана Нечуя-Левицького, Максима Горького, Івана Франка, Панаса Мирного, чимало нарисів про життя Коцюбинського та його творчість.
Михайло Коцюбинський був великим знавцем народного мистецтва. В їдальні зберігаються вироби народних майстрів, які збирав письменник - гуцульські та молдавські.
1983 року меморіальну експозицію було розширено. До неї увійшли ще дві кімнати та кухня. У приміщеннях, де мешкали доньки письменника та його мати з молодшим сином Романом можна бачити цікаві сувеніри, що їх привіз Коцюбинський зі своїх численних мандрівок. У кухні зберігається домашнє начиння, типове для кінця XIX - початку ХХ століть.
Після відвідин меморіального будинку можна заглянути до прекрасного саду родини Коцюбинських, де великий Сонцепоклонник часто працював на лоні природи. Сад стараннями працівників музею збережено у тому вигляді, яким він був за життя письменника.
Прикрашають цю своєрідну зелену експозицію дерева, що їх особисто посадив видатний майстер слова, особливо приваблює ялинка, що розкинула свої могутні віти над меморіальним будинком. Їй вже понад 100 років. На зі смаком доглянутих клумбах бачимо улюблені квіти письменника: мальви, маки, троянди та ін. Михайло Михайлович любив відпочивати в бузковій альтанці, серед пахощів численних квітів та трав. Є тут також екзотичні субтропічні рослини - агави, якими письменник милувався в Італії, а зараз вони прикрашають музейний садок.
Літературну експозицію музею було відкрито у вересні 1983 року у щойно зведеному новому 3-х поверховому приміщенні. Керівником художнього проекту був один з кращих музейних художників-оформлювачів України - лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка Анатолій Гайдамака. В центрі будівлі - унікальна вирізьблена з дерева композиція, що зображує персонажів з творів письменника. Автор цього символічного «Дерева життя» - Заслужений діяч мистецтв України - Валентин Задорожний.
Літературна експозиція розповідає про головні етапи біографії письменника і його творчої праці. У вітринах - документи, фото, власні речі, першодруки творів автора і книги, які він читав. Там, у експозиції, широко висвітлена творча лабораторія М.Коцюбинського: початкові варіанти рукописів, коректи творів, зроблені автором, демонструють його постійні творчі пошуки та надбання.
Літературно-меморіальний музей-заповідник - не тільки скарбниця літературної спадщини М.Коцюбинського, а й центр дослідницької роботи з питань вивчення літературної діяльності письменника.
Музей добре відомий як культурний осередок завдяки літературно-музичним вечорам, концертам класичної та народної музики. Затишний кінолекційний зал музею використовують для своїх зібрань літературні, національно-патріотичні та філософські товариства.
Нині літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського згуртовує навколо себе весь творчий потенціал Чернігівщини. Тут відбуваються науково-практичні конференції, читання, лекції, семінари, присвячені вивченню літературної спадщини письменника. У кінолекційній залі постійно проводяться вечори-презентації творів сучасних письменників. Автори вважають за честь ступити на землю, освячену ім’ям М.Коцюбинського, відкрити читачам своє серце саме тут, на садибі великого Сонцелюба. Тільки останніми роками відбулися творчі вечори знаних в Україні та за її межами літераторів Івана Драча, Юрія Мушкетика, Михайла Слабошпицького, Володимира Яворівського, Олекси Ющенка, Михайлини Коцюбинської, Валерія Шевчука, Миколи Вінграновського та інших майстрів слова.