З 18 листопада 2020 року Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського відновлює відвідування літературної та меморіальної експозицій музею, виставкової зали. Ми чекаємо на гостей з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.

Для запобігання поширення захворювання на COVID-19 відвідування музею можливе групами до 5 чоловік та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог МОЗ для закладів культури. ... Читати далі »

…Марічка його прийняла, як би давно сподівалась: він буде з нею пасти овечки. А й справді! Нехай жовтаня та голубаня для себе б'ють в колокільці та вирікують в лісі, а він йме пасти її ягнята.

І як вони пасли!

Білі ярки, забившись у холодок під смереку, дивились дурними очима, як качались по мхах двоє дітей, дзвонячи в тиші молодим сміхом. Втомившись, вони забирались на біле каміння ... Читати далі »

Кінематографічні традиції Чернігівщини давні й багаті. На Придесенні професіоналами й аматорами створено чимало науково-популярних, документальних, телевізійних і художніх кінострічок. Ціла низка фільмів присвячена Михайлові Михайловичу Коцюбинському і його творчості. Цьогоріч виповнилося 50 років з дня прем’єрного показу в Чернігові кінокартини «Родина Коцюбинських».

У серпні 1969 року до міста прибула творча група Київської кіностудії імені О.П.Довженка і розпочалися натурні зйомки ... Читати далі »

9 листопада, в День української писемності та мови, Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського підготував віртуальну виставку бібліотечних матеріалів «Наша мова – наш скарб». Для виставки було підібрано низку книг, періодичних видань з історії мови, про її різні розділи та зв’язок із культурою.

Окрему увагу відведено правописам різних років видання, бо ж як колись зазначав відомий український мовознавець Іван Ющук: «Мову, її особливості описують ... Читати далі »

Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів.

Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... ... Читати далі »