Чернігівський музей-заповідник Михайла Коцюбинського

«Сіверські клейноди» - новатор народного хорового виконавства Чернігівщини

marije4ka07 — Mon, 05 Oct 2026 09:25:44 GMT

Понад два десятиліття (2002-2023) академічним ансамблем пісні і танцю «Сіверські клейноди» Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм успішно керував Сергій Миколайович Вовк. У 2000 році перспективного молодого фахівця запросили на роботу до Чернігівської обласної філармонії. Восени 2002 року було засновано ансамбль «Сіверські клейноди», до складу якого ввійшли хорова, оркестрова та хореографічні групи, що загалом налічували 57 осіб. Художнім$CUT$ керівником і головним диригентом ансамблю став Сергій Вовк. Під його керівництвом творчий колектив активно гастролював, брав участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах і фестивалях у Латвії, Іспанії, Франції, Австрії.

У 2008 році рішенням міністерства культури і туризму України колективу було присвоєно звання «академічний», а наступного 2009 року Сергій Вовк був відзначений почесним званням «Заслужений діяч мистецтв України».

Ансамбль «Сіверські клейноди» створив яскраві мистецькі програми «На Йвана Купала», «Тільки для вас», «Музичні гулянки», «Українські візерунки» та ін., що вдало поєднали традиційну музику, пісні, танці Сіверщини з сучасними ритмами і пластикою.

У вересні 2009 року академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди» Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм (художній керівник – Вовк Сергій Миколайович) був удостоєний звання лауреата Чернігівської обласної премії імені М.Коцюбинського у номінації «Театральне та музичне мистецтво» за цикл мистецьких програм, спрямованих на відродження українських народних традицій.

Відбулася прем’єра авторської екскурсії «Іван-Валентин Задорожний. Криниця Коцюбинського: з глибини джерела народного – до сонця вічності»

Kotia — Sun, 04 Oct 2026 11:23:22 GMT

3 жовтня у музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбулася прем’єра авторської екскурсії «Іван-Валентин Задорожний. Криниця Коцюбинського: з глибини джерела народного – до сонця вічності».

Історія монументальної декоративно-просторової композиції І.-В.Задорожного «Криниця Коцюбинського» нерозривно пов’язана з будівництвом приміщення літературної експозиції музею.$CUT$ Тож учасники заходу дізналися про те, які життєві перипетії довелося пройти адміністрації та співробітникам музею з середини 1970-х до 1983 р., доки до новозбудованого приміщення зайшли перші відвідувачі. Відбулося уявне знайомство з творчою командою художників та архітекторів, яка працювала над оформленням експозиції, а це відомі і нині митці: А.Ігнащенко, А.Гайдамака, Ф.Коцюбинський, І.-В.Задорожний.

Вразила гостей заходу історія автора композиції «Криниця Коцюбинського» Івана-Валентина Задорожного, чия доля була справжнім тернистим шляхом до вершин творчості. Дізналися про роль художника Б.Плаксія у творенні композиції. А далі в ході екскурсії познайомилися з мистецьким прочитанням І.-В.Задорожного літературної творчості М.Коцюбинського, втіленим у дерев’яному різьбленні. Поверх за поверхом – з глибини джерела народного і від ранніх творів письменника – до символічних вершин творчості і вічності ми пройшли шлях, оглядаючи декоративно-просторову композицію «Криниця Коцюбинського» і повсякчас намагалися осягнути глибини сенсів і символів, закладених автором в її образах.

Завершальним акордом і приємним сюрпризом для учасників заходу стала настроєва театралізована композиція за циклом М.Коцюбинського «З глибини» у виконанні Заслуженого артиста України Олексія Биша і театральної студії «Кундаліні» школи здорового способу життя «Гармонія Душі і тіла». Музей-заповідник М.Коцюбинського і учасники екскурсії щиро вдячні акторам за неймовірну насолоду від прочитання творів письменника, натхнення і світлу енергію, подаровані усім присутнім в залі.

Відтепер авторська екскурсія «Іван-Валентин Задорожний. Криниця Коцюбинського: з глибини джерела народного – до сонця вічності» доступна для поціновувачів мистецтва за попереднім замовленням. Тож до наступних зустрічей у музеї.

Концерт до Дня Захисника та Захисниці України

marije4ka07 — Thu, 01 Oct 2026 16:57:28 GMT

1 жовтня 2026 року в музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбувся святковий концерт з нагоди відзначення Дня Захисників та Захисниць України за підтримки творчого об’єднання «Північна фортеця». У концерті взяли участь: вихованці вокальної студії «SONATA» Чернігівського обласного Палацу дітей та юнацтва (керівник Ольга Тищенко), вихованці Зразкової циркової студії «Максимум» Центру культури і мистецтв (керівник Марія Книр), вихованки Вокальної студії «Musik Forever», Надія Мовлян, Світлана Вертебна, Ольга Тищенко, Дар'я Храмець, Сергій Макашов. На концерті були присутні представники Чернігівської обласної організації ветеранів України, $CUT$Чернігівського територіального центру соціального обслуговування та міського благодійного фонду «Милосердя і доброта».

Зі сцени лунали пісні про нашу єдину, вільну та незламну Україну, про любов до рідної землі, силу українського духу та людей, які щодня боронять нашу державу. Музика й щирі виступи об’єднали присутніх у спільному відчутті вдячності та шани до Захисників і Захисниць України.

«Вартові українського неба і землі»

marije4ka07 — Thu, 01 Oct 2026 04:00:17 GMT

У літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського розпочала свою роботу виставка бібліотечних матеріалів «Вартові українського неба», присвячена Дню захисника та захисниці України. Книги, представлені на виставці, – про людей, які стали на захист України, її свободи, незалежності та права на майбутнє.

Книга зберігає пам’ять. Особливо тоді, коли йдеться про війну, адже за кожною датою, подією чи назвою фронту $CUT$стоять людські долі, переживання, мужність, біль, надія і любов до рідної землі.

Видання з вітрини розповідають про різні сторони російсько-української війни – про бойові дії та оборону міст, про військових і добровольців, про тих, хто перебував в окупації, про волонтерів, медиків і звичайних людей, які в надзвичайних обставинах стали опорою одне для одного.

Особливе місце займають книги, присвячені Чернігову та Чернігівщині. Видання «Чернігів у вогні» у п’яти книгах — це масштабна розповідь про події, людей і випробування, через які пройшов наш край. Від перших двох книг, що вийшли у 2022-2023 роках, до видань «Щит нації» та «Форпост: люди, які тримають Україну» – ця книжкова серія формує своєрідний літопис Чернігівщини воєнного часу.

Про оборону північного напрямку розповідає книга Михайла Жирохова «Північний форпост. Чернігівський напрямок, 2022». Це нагадування про те, що Чернігівщина стала одним із важливих рубежів оборони України.

Свої голоси у цій виставці мають і безпосередні учасники та очевидці війни. Це, зокрема, «Щоденник моєї війни» Олександра Лазуна, «Щоденник чернігівки. 100 днів тривог та надій» Людмили Сивопляс, автобіографічна оповідь «Позивний “Вирій”. Жадання фронту».

Щоденникові записи особливо цінні тим, що дозволяють побачити історичні події очима людини, яка перебуває всередині них. Це не лише хроніка війни, а й історія щоденного життя – страху й очікування, втрат і надії, взаємодопомоги та віри в перемогу України.

На виставці представлені й книги, у яких війна осмислюється через художнє слово. Серед них – «Рубікон» Юрія Соколова, «Буремні роки Ураїни» та «Ангели в бронежилетах» Ольги Пилипчук, а також «Вклоняємось доземно українському солдату».

Окремої уваги заслуговує книга Олександра Михеда «Котик, півник і шафка». За простими предметами, які стали відомими далеко за межами України, – понівеченою шафкою, іграшковим півником – постає історія життя людей у зруйнованих війною містах. Ці образи стали свідченням того, як пам’ять про людське життя зберігається навіть серед руйнувань.

Виставка бібліотечних матеріалів триватиме протягом двох тижнів – з 01.10.2026 р. до 15.10.2026 р.

Адреса музею: вул.Коцюбинського, 3.

Тел. для довідок: (093) 002 42 96.

Архівні пошуки та знахідки. Продовження

marije4ka07 — Wed, 30 Sep 2026 04:11:42 GMT

У заяві Українського Наукового Товариства та товариства «Просвіта» було зазначено: «… на дім Коцюбинського треба дивитися як на пам’ятку дуже цінну для українського громадянства, то Н.Т. (Наукове Товариство – Авт.) і «Просвіта» прохають залишити у цьому домі дитячий садок (так у документі) ім. Коцюбинського. А коли цього зробити не можна – передати цей дім Науковому товариству і «Просвіті».

22 червня 1921 року Колегія підвідділу соціального виховання Губнаросвіти відреагувала на заяву двох організації $CUT$наступною резолюцією – «Запропонувати «Просвіті» у 2-тижневий строк підняти роботу у даному будинку на належну висоту. Поки що тов. Коцюбинському негайно поселитися у Дитячому будинку».

Через 2,5 місяці (16 вересня 1921 року) та сама Колегія обговорює питання щодо призначення вчителів для Чернігівського дитячого містечка. Цікаво, що до чималого списку найкращих педагогів міста (див. документ) увійшов – у якості викладача політграмоти – Хома Коцюбинський.

Далі буде.

Батько української історії (до 160-річчя від дня народження Михайла Грушевського)

marije4ka07 — Tue, 29 Sep 2026 07:03:00 GMT

Грушевський Михайло Сергійович (17(29)09.1866 – 24.11.1934) – видатний український історик, визначний політичний і державний діяч, публіцист. Народився в м. Холм (тепер м. Хелм, Польща) у сім’ї педагога-славіста. Походив з давньої (відомої з XVIII ст.). священницької родини Грушів (згодом Грушевських з Чигиринщини).Невдовзі сім’я Грушевських переїхала за місцем роботи батька спочатку до Ставрополя, згодом – на Кавказ. З 1880 року навчався у Тифліській гімназії, а в 1886–1890 рр. – на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. У травні 1894 року захистив дисертацію на тему «Барське староство» і отримав ступінь магістра.$CUT$

У цей час брав активну участь у діяльності київської Громади.$CUT$ У 1894 році за рекомендацією Володимира Антоновича переїхав до Львова, де посів кафедру української історії у Львівському університеті. У 1898–1913 рр. Михайло Грушевський, очолюючи Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові, проводив величезну роботу по реорганізації товариства за зразком європейських академій наук, збиранню фондів, створення бібліотеки і музею. У 1895–1913 рр. редагував «Записки Наукового Товариства ім. Шевченка».

Михайло Грушевський створив у Львові школу істориків України, до якої належали: І. Крип’якевич, І. Джиджора, О. Терлецький, С. Томашівський, В. Герасимчук, М. Кордуба. У 1898 році у Львові вийшов перший том монументальної праці Михайла Грушевського «Історія України-Руси» у 10 томах, яка продовжувала видаватися у 1899–1937 рр. у Львові і Києві.

Політичну діяльність Михайло Грушевський розпочав у Галичині, де в 1899 році став одним із засновників Української Національно-Демократичної Партії. У роки першої російської революції багато часу проводив на Наддніпрянській Україні. У 1907 році історик організував і очолив Українське Наукове Товариство в Києві.

У 1908 році, продовжуючи свою політичну діяльність, Михайло Сергійович став одним з ініціаторів створення і головою Товариства Українських Поступовців, яке об’єднало більшість українських партій та національно-громадських організацій. У цей період Михайло Грушевський видав ряд публікацій щодо українського питання: «З біжучої хвилі» (1906 рік), «Визволення Росії і українське питання» (1907 рік), «Наша політика» (1911 рік), «Вільна Україна» (1917 рік).

Перша світова війна застала Михайла Сергійовича у Галичині. У листопаді 1914 року він через Австрію, Італію та Румунію зумів повернутися до Києва. Саме тут він був заарештований російськими властями, які вже давно слідкували за його діяльністю, звинувачений у «австрофільстві» і засуджений до заслання у Сибір. На прохання Російської Академії Наук вченого переводять спершу до Симбірська, згодом до Казані, а звідти – до Москви.

У 1917 році Михайло Грушевський повернувся до Києва, де одностайно був обраний головою Української Центральної Ради. Остання на чолі з ним пройшла шлях від вимог автономії до проголошення незалежної України. У 1918 році був обраний президентом Української Народної Республіки. Після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського відійшов від активної політичної діяльності. У березні 1919 року емігрував в Чехо-Словаччину, а потім в Австрію, де розгорнув широку наукову і публіцистичну діяльність.

У 19191 році Михайло Грушевський заснував Український соціологічний інститут у Відні, у 1920–1922 рр. редагував орган Української Партії Соціалістів-Революціонерів: «Борітеся–поборете!», часописи «Східна Європа» і «Наш стяг». Жив також у Женеві, Берліні і Парижі.

7 березня 1924 року після довгих роздумів і переговорів з радянськими представниками, Михайло Грушевський повернувся до Києва. У 1924 році був обраний членом Української академії Наук, керував секцією історії України Історичного відділу АН.

Михайло Сергійович брав участь у виданні журналу «Україна», «Записок історико-філологічного відділу ВУАН», «Наукового збірника» та ін. За його редакцією вийшли: «Український археологічний збірник», «Пам’ятки українського письменства», «Студії з України».

У 1929 році Михайла Грушевського обрали академіком Академії Наук СРСР. Проте невдовзі його заарештували як керівника так званого Українського націоналістичного центру, але незабаром звільнили.

У березні 1931 року його було вислано до Москви, наукові установи, створені ним, ліквідовано, співробітників і учнів заарештовано. Все це негативно вплинуло на здоров’я вченого. Помер Михайло Сергійович Грушевський при нез’ясованих обставинах під час нескладної операції у Кисловодську, де перебував на лікуванні. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Михайло Грушевський – автор понад 2 тис. наукових праць: «Історія України-Руси», Нарис історії українського народу», «Ілюстрована історія України», «Початки громадянства», «Історія української літератури» та багато інших. Вчений – один з редакторів багатотомного видання документів «Джерела до історії України».

Для історичної концепції Михайла Грушевського була характерною першість соціальних інтересів над національно-державними. Однак, у процесі подальшого вивчення історії України та особистої участі у громадсько-політичному житті Михайло Грушевський все більшого значення надавав державно-національному чинникові. Ідеалом майбутнього устрою України для Михайла Грушевського був демократичний федералізм з широкими правами громадян, виборністю всіх органів управління.

Великі заслуги Михайла Грушевського як вченого, який створив цілісну концепцію українського історичного процесу, його діяльність як державного і політичного діяча періоду українських національно-визвольних змагань1917–1921 рр., ставлять його в ряд найвизначніших постатей української історії.

Джерело: І.З. Підкова, Р.М. Шуст. Довідник з історії України. А–Й. Том 1. «Генеза». К., 1993. С. 163–164.

Ірина Рябчук, завідуюча відділом науково-дослідницької та фондової роботи Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського

3 жовтня. Запрошуємо на екскурсію "Іван-Валентин Задорожний. Криниця Коцюбинського: з глибини джерела народного - до сонця вічності"

Kotia — Mon, 28 Sep 2026 18:09:56 GMT

3 жовтня Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.Коцюбинського запрошує на прем’єру авторської екскурсії "Іван-Валентин Задорожний. Криниця Коцюбинського: з глибини джерела народного - до сонця вічності".

“Криниця Коцюбинського” - монументальна декоративно-просторова композиція, яка завжди привертає увагу кожного, хто потрапляє в просторі зали приміщення літературної експозиції нашого музею. Виконана Іваном-Валентином Задорожним за участю Бориса Плаксія у техніці народного дереворізьблення, $CUT$вона є архітектурною домінантою будівлі, вражаючи не лише своїми масштабами, але й багатогранністю та глибиною образів, в яких впізнаємо не лише героїв літературного світу М.Коцюбинського, але й закодовані вічні сакральні символи, що крізь тисячоліття єднають покоління минулого, сучасного і майбутнього, репрезентуючи основи народного світобачення.

Під час екскурсії разом з гостями музею ми

поговоримо про історію, що передувала створенню композиції;
познайомимося з її автором та дізнаємося, імена тих, хто безпосередньо брав участь у роботі над “Криницею Коцюбинського”;
пройдемо шлях від “витоків” до сонця і спробуємо відкрити таємниці образів, зображених на композиції та осягнути приховані у них сенси.

А ще на гостей прем’єрної авторської екскурсії чекає приємний сюрприз - театралізоване прочитання ліричних творів М.Коцюбинського у виконанні Заслуженого артиста України Олексія Биша.

Отже, зустрінемося у музеї вже цієї суботи, 3 жовтня.

Початок заходу - 14.00.

Вартість вхідного квитка - 100 грн для однієї особи.

Для участі в екскурсії просимо попередньо зареєструватися за телефоном:

(097) 465 7091.

Адреса музею: м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 3.

Дерев’яні мережива Анатолія Колошина

marije4ka07 — Mon, 28 Sep 2026 04:38:59 GMT

Андрій Іванович Колошин з дитинства захопився різьбленням по дереву і все життя присвячує улюбленій справі. Саме з його ім’ям пов’язують відродження чернігівського різьблення. Засновник сучасної різьбярської школи Анатолій Колошин у 1961 році закінчив Яворівську школу народних ремесел. Працював творчим майстром у Новгород-Сіверському лісгоспзагу, а також у художній майстернях Укрхудожфонду. Завдяки Анатолію Івановичу з середини 1970-х років почалося відродження поліського чернігівського різьблення і з’явилася потужна група майстрів нового покоління.

Анатолій Колошин за роки плідної творчої діяльності створив$CUT$ сотні зразків самобутнього різьблення: мисники, скриньки, полички, скрині, хлібниці, декоративні тарелі, різноманітний посуд, набори меблів. Майстер уважно вивчає колекції зразків дереворізьблення Чернігівщини, використовує місцеві форми й візерунки у своїх довершених виробах.

Анатолій Іванович – активний учасник численних регіональних, всеукраїнських, зарубіжних, художніх виставок від 1960-х років. Довершені вироби патріарха сіверянського різьблення зберігаються та експонуються у музеях Києва, Музеї народної архітектури та побуту України, Чернігівському історичному музеї ім. В.Тарновського та Чернігівському художньому музеї ім. Галагана, літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського, Новгород-Сіверському краєзнавчому музеї, а також за кордоном. Твори Майстра викликають чималий інтерес дослідників-мистецтвознавців і справедливо вважаються класикою сучасного народного мистецтва.

У вересня 2011 року Анатолій Іванович Колошин був удостоєний звання лауреата Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського у номінації «Декоративне та образотворче мистецтво» за багаторічну працю по відродженню стародавніх традицій чернігівського дереворізьблення, створення класичної школи сіверського різьблення і вагомий внесок у розвиток національної культури.

Архівні пошуки та знахідки. Продовження

marije4ka07 — Fri, 25 Sep 2026 10:00:37 GMT

На жаль, архівні документи не надають повної хронології процесу організації та становлення в Чернігові I Українського дитячого будинку ім. Михайла Коцюбинського та участі у ньому Хоми Коцюбинського. Часи були непрості, буремні. З’являлися нові установи та посади, у роботі яких використовувався досвід і знання спеціалістів «старої» школи. Також проводилася тотальна націоналізація, поступово набирала оберти українізація, запроваджувалася нова, незвична для широкого загалу, абревіатура.

Отже, документи свідчать, що 23 листопада (ймовірно, 1920 року,$CUT$ на сьогодні точно встановити рік не вдалося) Хома Коцюбинський обійняв посаду завгоспа I Українського дитячого будинку ім. Михайла Коцюбинського. А вже через декілька місяців на засіданні Колегії підвідділу соціального виховання Губнаросвіти, яке відбулося 25 березня 1921 року, було вирішено призначити Хому Коцюбинського інструктором з садівництва й городництва з переведенням його в розпорядження підвідділу соціального виховання.

Ще в одному протоколі згаданої вище Колегії (від 28 квітня 1921 року) була спроба визначити статус I Українського дитячого будинку ім. Михайла Коцюбинського. Зазначимо, що в цей період в місті Чернігові вже працювали дитячі будинки різного профілю. Тож їх вирішили об’єднати у Дитяче містечко. Перед Колегією постало питання – визнати I Український дитячий будинок ім. Михайла Коцюбинського як окрему одиниці або приєднати його до складу містечка? Було ухвалено проміжне рішення – оскільки I Український дитячий будинок ім. Михайла Коцюбинського проводив роботу лише української мовою, питання щодо його приєднання до містечка залишити відкритим.

Не стояли осторонь цих процесів і громадська наукова організація академічного типу Українське наукове товариство, і товариство «Просвіта». Останнє разом з Радою УНТ спрямувало 22 червня 1921 року на адресу підвідділу соціального виховання Губнаросвіти Чернігівщини заяву.

Далі буде.

«Осіннє інтермецо» в музеї Коцюбинського

marije4ka07 — Thu, 24 Sep 2026 09:49:11 GMT

23 вересня в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбулося відкриття авторської виставки картин Володимира Дятлова «Осіннє інтермецо». Художні роботи, представлені у виставковій залі, написані у різні роки, але об’єднані спільним сюжетом – знайомі кожному з дитинства поліські ліси і поля, річки і озера, стежини й дороги.

На полотнах Володимира Дятлова – вся палітра осінніх кольорів: від золотих та багряних до сірих $CUT$та холодних блакитних відтінків. Роботи автора відкривають глядачеві красу українського Полісся та створюють особливий настрій художнього інтермецо, сповненого тиші, світла й елегійності.

Привітати Володимира Дятлова з відкриттям виставки до музею завітало чимало гостей – серед них: керівниця ГО «Спілка жінок Чернігівщини» Тетяна Роєва, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки художників України Віталій Василевський, ректор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка Олег Шеремет, науковиця, доктор педагогічних наук, професор НУЧК Світлана Жила, мистецтвознавець, лауреат премії імені М.М.Коцюбинського Анатолій Адруг, заступниця директора музею-заповідника М.М.Коцюбинського Наталія Коцюбинська та багато інших поціновувачів творчості художника. Музичний настрій для всіх гостей створювала чернігівська співачка Анжеліка Гальчук.

Музей Коцюбинського щиро вітає автора з відкриттям персональної виставки та запрошує гостей насолодитися красою осінніх пейзажів Володимира Дятлова.

Виставка «Осіннє інтермецо» в музеї-заповіднику триватиме протягом місяця.

Вартість вхідних квитків:

для дорослого – 30 грн;
для дитини – 20 грн.

Адреса музею: м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 3

Телефон для довідок: (093) 002 42 96.

Про автора. Володимир Дятлов – доктор історичних наук, професор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т Г. Шевченка. Колеги, студенти і вихованці знають його як відомого вченого, викладача, тривалий час проректора вище згаданого університету. Нещодавно виставкою «Світ мого натхнення», що відбулася у Чернігівському обласному художньому музей імені Григорія Галагана, він відкрив іншу, маловідому сторінку свого життя – творчість в галузі живопису.

Дятлов Володимир Олександрович народився 5 січня 1951 року в селі Бучки Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Дитинство художника минуло серед чудової природи Сіверського краю. Там пройшли шкільні роки – у 1968 році закінчив Грем’яцьку середню школу. Після навчання в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна у 1977 році почав свою викладацьку діяльність у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (на той час – педагогічний інститут), в якому працює до сьогодні.

Захоплення малюванням почалось у дитинстві і не припинялось впродовж всього життя. Знайомство з творчістю майстрів пейзажу, поради художників допомогли йому у пошуках свого власного шляху і мистецьких рішень у зображенні природи.

У полотнах В. Дятлова відчуваються нотки ностальгії за «малою батьківщиною», яка, на жаль, сьогодні зазнає постійних атак ворога.

Виставка «Осіннє інтермецо» для Володимира Дятлова є щирою вдячністю Музею за довготривалу співдружність. Вона є також даниною світлій пам’яті Антоніни Іллівни Коцюбинської – Берегині музею та незабутньої вчительки української мови. Саме вона своїм талантом педагога прищепила дітям митця любов до рідного слова. А для його дружини Світлани Антоніна Іллівна була не лише вчителькою, колегою, мудрою наставницею, а й добрим другом.

23 вересня. Музей-заповідник М.Коцюбинського запрошує на відкриття виставки живопису Володимира Дятлова «Осіннє інтермецо»

Kotia — Mon, 21 Sep 2026 16:37:05 GMT

23 вересня о 15.00 Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського запрошує на відкриття персональної виставки картин Володимира Дятлова «Осіннє інтермецо». Мальовничі пейзажі, від спокійних туманних ранків до полум’я багряних і золотих барв, дають можливість відчути красу українського Полісся, створюють атмосферу художнього інтермецо, елегію тиші та краси серед щоденних тривог і неспокою.$CUT$

Володимир Дятлов – доктор історичних наук, професор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т Г. Шевченка. Колеги, студенти і вихованці знають його як відомого вченого, викладача, тривалий час проректора вище згаданого університету. Нещодавно виставкою «Світ мого натхнення», що відбулася у Чернігівському обласному художньому музей імені Григорія Галагана, він відкрив іншу, маловідому сторінку свого життя – творчість в галузі живопису.

Дятлов Володимир Олександрович народився 5 січня 1951 року в селі Бучки Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Дитинство художника пройшло серед чудової природи Сіверського краю. Там пройшли шкільні роки – у 1968 році закінчив Гремя’цьку середню школу. Після навчання в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна у 1977 році почав свою викладацьку діяльність у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (на той час – педагогічний інститут), в якому працює до сьогодні.

Виставка «Осіннє інтермецо» для Володимира Дятлова є щирою вдячністю Музею за довготривалу співдружність. Вона є також даниною світлій пам’яті Антоніни Іллівни Коцюбинської – Берегині музею та незабутньої вчительки української мови. Саме вона своїм талантом педагога прищепила дітям митця любов до рідного слова. А для його дружини Світлани Антоніна Іллівна була не лише вчителькою, колегою, мудрою наставницею, а й добрим другом.

У день відкриття вхід на виставку вільний.

Адреса музею: м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 3

Телефон для довідок: (093) 002 42 96.

Художній світ Наталії Войстрикової

marije4ka07 — Mon, 21 Sep 2026 04:22:54 GMT

Керівниця студії художньої обробки шкіри та образотворчого мистецтва Чернігівського обласного центру народної творчості Наталія Войстрикова у 2017 році була прийнята до Національної спілки художників України. Майстриня бере активну участь у численних виставково-ярмаркових заходах не лише на Чернігівщині, а й далеко за її межами.

Із 1995 року Наталія Войстрикова – учасниця 16 Всеукраїнських виставок, багатьох пленерів і симпозіумів. Мисткиня$CUT$ регулярно проводить майстер-класи з художньої обробки шкіри та образотворчого мистецтва для дорослих і дітей.

У 2021 році Наталія Войстрикова стала авторкою унікальної культурної розробки – найдовшого вибійчаного рушника в Україні. Цей проєкт офіційно увійшов до Книги рекордів України, зафіксувавши довжину виробу у 200 м. Рушник став потужним символом збереження нематеріальної культурної спадщини України, а також популяризації традиційного мистецтва вибійки.

Наталія Войстрикова – активна учасниця благодійних аукціонів зі збору коштів на потреби ЗСУ. У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського 2024 року експонувалася персональна виставка творчих робіт майстрині під назвою: «Про земне». На потреби ЗСУ тоді було передано 50% коштів, виручених від продажу кожної роботи. Того ж року Наталія Войстрикова здобула Чернігівську обласну премію імені Михайла Коцюбинського в номінації «Декоративне та образотворче мистецтво» за цикл художніх робіт, присвячених українській тематиці та за відродження старовинних технік народного мистецтва.

Музей-заповідник запрошує на виставку графіки Юрія Соколова

marije4ka07 — Sun, 20 Sep 2026 14:26:48 GMT

В Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського триває авторська виставка графіки Юрія Соколова. Відкриття виставки відбулося 16 вересня.

Юрій Соколов – відомий чернігівський поет, громадський діяч та художник-графік, лауреат премії ім. М.Коцюбинського. На виставці в музеї представлено кілька десятків робіт – переважно це відомі архітектурні об’єкти Чернігівщини та всієї України. Так, на папері можна побачити Іллінську та П’ятницьку церкви у Чернігові,$CUT$ Миколаївський собор у Ніжині, Палац Кирила Розумовського у Батурині, садибу Лизогубів у Седневі та багато інших визначних місць.

Вартість вхідного квитка на виставку:

для дорослого – 30 грн;
для дитини – 20 грн.

Адреса музею: вул. Коцюбинського, 3.

Тел. для довідок: (093) 002-42-96.

Архівні пошуки та знахідки. Продовження

marije4ka07 — Sat, 19 Sep 2026 09:31:41 GMT

Хома Михайлович з болем зазначає: «Дослухавшись до моєї доповіді, Колегією Губнаробраза вирішено зробити ремонт господарським способом, для чого відпустили в моє розпорядження необхідні матеріали та грошовий аванс. Останній мною отримано, але оскільки на складах Губнаробразу немає ніякого матеріалу, а головним чином – шибок, то надії на можливість проведення ремонту втрачено і з цього боку. Тільки героїчні заходи Губвиконкому можуть зрушити з мертвої точки це питання.

При цьому заявляю, що приміщень мало на проживання у сусідньому$CUT$ будинку. Сторож не може зупинити тих жахливих розкрадань, які відбуваються майже кожного дня: розібрано вже весь паркан, знято сходи з балкона, а також три стовпи, на яких лежав дах, зняті двері з сараю та рубаються в саду дерева.

Всі ці розкрадання відбуваються очевидно в той час, коли сторож йшов до себе в квартиру погрітися. Живи він в будинку, що охороняється, можливо, що цього не було б. Доведений до відчаю сторож, увесь час поривається піти, і для утримання його доводиться вдаватися до виняткових заходів.

В даний час я теж втратив будь-яку надію на те, що будинок цей буде відремонтовано. І не маючи можливості призупинити руйнування будинку, прошу звільнити мене з посади.

Ф. Коцюбинський».

Тож ситуація станом на 1921 рік була вкрай непростою. Країною котилася громадянська війна, яка трагічно вплинула на долі Коцюбинських та на їх будинок. Останній вирішили передати дітям, розташувавши у ньому I Український дитячий будинок. Хомі Коцюбинському були передані гроші для ремонту, але відповідальні за ремонт будинку установи нехтували своїми обов’язками. Цими обставинами скористалися злодії, які просто грабували й руйнували будинок.

P.S. Автором допису за допомогою штучного інтелекту згенеровано зовнішній вигляд будинку. Можливо саме так він виглядав у 1921 році.

Далі буде.

17 вересня в Чернігові вручили премію імені Михайла Коцюбинського шістьом лауреатам

marije4ka07 — Fri, 18 Sep 2026 08:34:13 GMT

Традиційно в день народження класика української літератури на території Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського відбувається вручення Обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського. Тож і цьогоріч 17 вересня в господі Великого Сонцепоклонника відбулася знаменна подія.

У 2026 році премію отримали:$CUT$

у номінації «Поезія» – Людмила Лихова (літературний псевдонім — Ліна Ланська) – за збірку поезій «Обвуглені миті» (2025 р.);

у номінації «Проза» – Олексій Ануля – за книгу «Jingle BellZ» (2026 р.);

у номінації «Народознавство» – Анатолій Адруг – за книгу «Мистецтво Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть» (2026 р.);

у номінації «Театральне мистецтво» – Алла Соколенко, провідна актриса та режисерка Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М.М. Коцюбинського;

у номінації «Музичне мистецтво» – Микола Сукач, заслужений діяч мистецтв України, художній керівник і головний диригент академічного симфонічного оркестру «Філармонія» Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм;

у номінації «Декоративне та образотворче мистецтво» – Маріанна Ваценко, провідний методист із виставкової діяльності та розвитку народних ремесел і художніх промислів, керівник студії художнього розпису (петриківський розпис, писанкарство) Обласного центру народної творчості.

Вітали лауреатів та вручали премії директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації Людмила Замай, перший заступник голови Чернігівської обласної ради Ніна Лемеш, перший заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Костянтин Мегем. Святкову атмосферу створював Академічний ансамбль пісні й танцю «Сіверські клейноди» Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм.

Музей-заповідник ще раз вітає всіх лауреатів та бажає їм нових творчих звершень, натхнення, невичерпної енергії, вдячних читачів і глядачів, а також сил і наснаги й надалі зберігати та примножувати українську культурну спадщину. Щирі вітання кожному, хто здобув премію цьогоріч та всім тим, хто вже багато років має почесне звання лауреата Обласної літературно-мистецької премії імені Михайла Коцюбинського!