Чернігівський музей-заповідник Михайла Коцюбинського

Берегиня творчої родини

marije4ka07 — Thu, 02 Jul 2026 10:15:24 GMT

Відома українська співачка Жанна Боднарук в одному з інтерв’ю розповіла: «Я народилася в музичній сім’ї. Тато в мене – хормейстер Боднарук Любомир Мирославович, знаменитий диригент, один із найкращих у Європі. А моя мама, Любов Федорівна, спочатку працювала в музичній школі, а пізніше – на чернігівському радіо та телебаченні. Мама і стала моєю першою вчителькою з фортепіано. І в дитинстві я вже мріяла про творчість. У дитинстві я слухала різну музику: і народну, і популярну, і джазову, і класичну. У мене були широкі можливості для творчого розвитку.

Моє дитинство було щасливим. Ми з батьками їздили $CUT$на море, відзначали разом свята й різноманітні сімейні події. Моя матуся прекрасно шила, і в мене були гарні вбрання. Музику я любила з дитинства…

Моя мама – це мама, яка збирає під своїм крилом всіх. І вона обігріє словом і своєю любов’ю. Це жінка, у якої вистачає любові на всіх, з неї можна брати приклад. Це берегиня сім’ї».

У далекому 1978 році родина Боднаруків переїхала до Чернігова. Любов Федорівна працювала мистецтвознавцем у лекторійній бригаді обласної філармонії, а з 1982 року перейшла на роботу до обласного радіокомітету на посаду редактора музичних програм. Із 1995 року працювала на обласному телебаченні, займаючи цю посаду.

За час роботи на телебаченні Любов Боднарук започаткувала мистецькі передачі: «Дзвінкі барви Полісся», «Мистецькі барви Придесення», «Чернігівська мрія», «Зустріч для вас», «Наше життя – театр». Героями цих передач були мистецькі колективи, майстри народної творчості, письменники, вчителі, актори, музиканти, художники.

2006 року за цикл культурологічних передач, висвітлення музичних і культурних подій на Чернігівщині Любов Федорівна Боднарук удостоєна звання лауреата Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського у номінації «Журналістика».

Документи «Інвентарної справи на садибу музею М.М. Коцюбинського» (або становлення музею письменника)

marije4ka07 — Thu, 02 Jul 2026 09:14:56 GMT

У справі зберігся (із втратами тексту) акт, складений 15 вересня 1935 року міським землеміром Кравец А.Д. (так у документі) та техніком земельного сектору чернігівського Міськкомгоспу Аникиенко И.П. (так у документі) у присутності директора музею ім. Коцюбинського гр. Коцюбинського Хоми Михайловича.

У зв'язку з тим, що за даними колишнього плану садиби № 3 по вул. Коцюбинського, садиба була більшою за площею ніж теперішня, тому кордони Заповідника не збігаються з колишніми. Недостатня$CUT$ площа була прирізана за рахунок суміжних садиб, на яких було встановлено старий кордон Заповідника.

Прирізування зроблено з садиб по вул. 1-ий Холодний Яр: № 45 - 58,22 м ².; № 47 - 140,72 м ².; № 49 - 222,85 м ².; № 51 - 291,47 м ².; № 53 - 68,80 м ². А всього прирізано 782,06 м ².

З боку садиби № 1 по вул. Коцюбинського, за даними старого плану, теперішні межі садиби Заповідника розширилися за рахунок суміжної садиби на 66, 25 м².

При встановленні колишніх кордонів Заповідника нами започатковано такий метод – складено план у масштабі 1:500 тобто, такому масштабі, який є у Міськкомгоспі на садибу Заповідника ім. Коцюбинського у теперішніх кордонах.

При суміщенні старого та нового планів встановлено, що межі вулиці та суміжних садиб з правого боку Заповідника залишилися без зміни, решта меж Заповідника проходить у середині садиб, з яких зроблена прирізка.

Поворотні пункти меж садиби Заповідника, за даними старого плану в натурі, закріплені кілочками та директору Заповідника Коцюбинському Х.М. відомі. При цьому додається план садиби Заповідника з позначенням теперішніх та колишніх кордонів.

Міськ. землемір Кравец (так у документі)

Технік Аникиенко (так у документі)

Директор Заповідника ім. Коцюбинського Х. Коцюбинський

Далі буде.

«Конституція – основа держави і права»

marije4ka07 — Sun, 28 Jun 2026 04:10:57 GMT

28 червня у літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського розпочала свою роботу виставка бібліотечних матеріалів «Конституція – основа держави і права». У вітрині представлена література з наукової бібліотеки музею: Конституція України, прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика, Народна Конституція, обговорення якої ініціював тодішній президент України Віктор Ющенко, а також книги по історії України, з яких можна дізнатися більше про процес створення Основного документу нашої держави.$CUT$

Виставка приурочена до Дня Конституції України — одного з найважливіших державних свят, що символізує утвердження незалежності, демократичних цінностей та верховенства права в нашій державі. Експозиція покликана ознайомити відвідувачів з історією створення Конституції та етапами її розвитку від козацької доби до сьогодення.

Особливу увагу привертають видання, присвячені діяльності гетьмана Пилипа Орлика. Його Конституція 1710 року вважається однією з перших європейських конституцій.

Книги та документи, представлені у вітрині, допоможуть відвідувачам глибше зрозуміти роль Основного Закону в житті суспільства, його вплив на формування правової культури громадян та розвиток сучасної української держави. Виставка буде цікавою всім, хто цікавиться історією України, питаннями державотворення та правової спадщини нашого народу.

Виставка триватиме протягом двох тижнів: з 28 червня по 12 липня.

Адреса музею: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 3.

Тел.: (093) 002-42-96.

Документ «Інвентарна справа на садибу музею М.М. Коцюбинського» (або становлення музею письменника)

marije4ka07 — Thu, 25 Jun 2026 12:22:24 GMT

16 грудня 1934 року між відділом комунального господарства Чернігівської міської ради в особі Левина Арона Абовича та з іншого боку – завідувачем заповідника Коцюбинського, Хомою Михайловичем Коцюбинським, було укладено акт, у якому зазначалося, що відповідно постанови Чернігівського облвиконкому від 15 вересня 1934 року за об’єктом закріплено безтермінове та безкоштовне володіння у м. Чернігів (вул. Коцюбинського, 3).

У документі наголошувалося на тому, що домоволодіння та користування ним не передаються та залишаються в розпорядженні комунгоспу. Заборонялося передавати $CUT$і здавати музей в суборенду іншим установам тощо.

На музей покладалися певні обов’язки: проводити поточний та капітальний ремонти, сплачувати податки та збори, страховку, а також комунальні послуги.

Відповідно до акта, протягом місяця від його підписання, необхідно було скласти своїм коштом та подати комунгоспу плани домоволодіння та будівель; виконувати всі адміністративні, протипожежні, санітарні та інші правила й розпорядження влади.

Цікаво, що Чернігівська пожежна частина склала акт протипожежного обстеження домоволодіння.

У документі зазначається, що будинок належить музею Михайла Коцюбинського, відповідальним за нього є директор музею Хома Михайлович Коцюбинський; всього на садибі один одноповерховий будинок з 7-ма мешканцями. Будівлю непогано впорядковано: виходи вільні, електрика та опалення справні, горище та сходи до них, коридори, двір та проїзд до нього вільні. Є протипожежне приладдя: вогнегасник, кран та 20-ти метровий гумовий рукав до нього.

Висновок обстеження – у протипожежному відношенні все у справності. Акт підписали представник РНК НКВД Заруденський та директор музею Хома Коцюбинський (автограф – Авт.).

Далі буде.

Виставка «Нехай торкнуться серця творчі струни» в музеї Коцюбинського запрошує гостей

marije4ka07 — Sat, 20 Jun 2026 09:43:09 GMT

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського розпочав свою роботу виставковий проєкт «Нехай торкнуться серця творчі струни» у співпраці з Чернігівським обласним центром народної творчості. Відкриття експозиція відбулося 18 червня. На виставці представлені різні ремесла: гончарство, писанкарство, текстильна лялька, лозоплетіння, декоративний розпис, дереворізьблення, кераміка, ткацтво, художня обробка шкіри.

Завітавши до виставкової зали, ви зможете побачити $CUT$вироби провідних майстрів Чернігівщини, серед яких – Ваценко Маріанна, Войстрикова Наталія, Гончар Лідія, Гончар Наталія, Каменецький Андрій, Каплюк Аліна, Пустовойт Антоніна, Тараненко Микола, Ященко Олексій.

Експозиція об’єднала традиційне народне мистецтво, ремесла та сучасний творчий погляд, ставши простором для натхнення, знайомства з українською культурою та живого спілкування.

Виставка в музеї доступна для перегляду щодня: у будні – з 9.00 до 17.00, у вихідні – з 10.00 до 17.00.

Вартість вхідного квитка:

для дорослого – 30 грн;
для дитини/студента – 20 грн.

Адреса музею: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 3.

Тел.: (093) 002-42-96.

18 червня музей Коцюбинського запрошує на відкриття виставки «Нехай торкнуться серця творчі струни»

Kotia — Wed, 17 Jun 2026 08:50:22 GMT

18 червня о 14:00 у музеї Коцюбинського стартує виставковий проєкт «Нехай торкнуться серця творчі струни» у співпраці з Чернігівським обласним центром народної творчості. В експозиції представлені вироби, виготовлені у різноманітних техніках народного мистецтва, $CUT$ а саме:

гончарство,
текстильна лялька,
лозоплетіння,
декоративний розпис,
дереворізьблення,
кераміка,
ткацтво,
художня обробка шкіри.

Авторами робіт є провідні майстри Чернігівщини: Ваценко Маріанна, Войстрикова Наталія, Гончар Лідія, Гончар Наталія, Каменецький Андрій, Каплюк Аліна, Пустовойт Антоніна, Тараненко Микола, Ященко Олексій.

Культура живе доти, доки ми нею цікавимося. Кожен відвідувач виставки – це ще один крок до збереження традицій, які формують нашу спільну історію та ідентичність.

Вхід – вільний.

Адреса музею: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 3.

Довідки за телефоном:(093) 002 42 96.

Облік нерухомого майна родини Коцюбинських

marije4ka07 — Wed, 17 Jun 2026 07:40:02 GMT

В архівному фонді 206 (Державний архів Чернігівської області – Авт.) «Чернігівська міська управа» зберігаються реєстраційні листки нерухомого майна різних власників. На аркуші 287–288 зв. припадає реєстраційний листок № 17 нерухомого майна родини Коцюбинських (окладна книга № 660 за 1913 рік).

Найімовірніше, його було складено міським землеміром $CUT$(підпис нерозбірливий – Авт.) у другій половині 1913 року вже після смерті Михайла Коцюбинського, оскільки у п. 1 «Власник» зазначено – спадкоємці Коцюбинського Михайла Михайловича.

То про що нам розповідає документ… Садиба знаходилася по вулиці Сіверянська, 3 (нині вулиця Коцюбинського, 3) на незатоплюваній території. За тогочасної метричної системи вимірювання площа садиби складала 1112,5 сажнів. Всю територію садиби було обнесено парканом.

Безпосередньо до таблиці (опис будівель та території садиби – Авт.) увійшли: будинок з терасою та льохом під ним; двір – 360 сажнів та сад – 752,5 сажнів (великий фруктовий дуже гарний неподалік, так у тексті – Авт.); рубана служба фарбованого дерева та такий же сарай (див. схему, не зберігся). Сам будинок складався з 5 кімнат, передпокою та кухні.

Також реєстраційний листок містить схематичний план садиби з будівлями, зроблений нашвидкуруч. Чітко видно, що садиба стояла дещо осторонь від вулиці Сіверянської. Праворуч від входу на садибу стояла господарська будівля, а прямо від входу – будинок родини Коцюбинських.

За будинком нанесено територію, засаджену фруктовими деревами. Землемір і тут зазначає (рос.): «Сад большой фруктовый очень хороший» (так у документі – Авт.). Імовірно краса саду дуже вразила дрібного чиновника.

Ф. Р–2127: Штатний розпис (або працівники музею у 1950-х – 1960-х роках). Закінчення.

marije4ka07 — Fri, 12 Jun 2026 08:26:47 GMT

На сьогодні відомості (джерело – Державний архів Чернігівської області) щодо співробітників музею Михайла Коцюбинського вичерпано. Зупиняємося на 1964 році. На той момент колектив складався з 13 чоловік. Перші чотири рядки у списку співробітників займали: Ірина Коцюбинська (1899 року народження, директор, вул. Коцюбинського 3; дата зачислення – 9 листопада 1956 року; освіта – вища, Всесоюзний юридичний інститут, юрист); Лука Прокопенко (1920 року народження, заступник директора з наукової частини; вул. Пролетарська 40, кв. 8; дата зачислення – 20 травня 1957 року; освіта – вища, Черкаський педінститут, факультет$CUT$ мови і літератури (диплом з відзнакою), філолог); Наталія Тихомолова та Зубко Анна (див. попередні дописи).

З’явилися нові співробітники: Носов Михайло Семенович(1907 року народження, старший бухгалтер; адресу не вказано; дата зачислення – 21 грудня (рік не вказано); освіта – середня, курси); Кобитченко Людмила Яківна (1933 року народження, прибиральниця, вул. Малясова, 7; дата зачислення – 11 листопада 1963 року; освіта – середня); Лінде Людмила Михайлівна (1945 року народження, двірник, вул. Комуністична, 5 а; дату зачислення не вказано; освіта – середня); Хватова Алевтина Петрівна (1939 року народження, опалювач, вул. Привокзальна 14; дата зачислення – 14 листопада 1963 року; освіта – середня); Харета Ольга Дем’янівна (1935 року народження, садівник, вул. Олега Кошового 16; дата зачислення – 13 травня 1961 року; освіта – середня, Борзнянський сільськогосподарський технікум, агроном).

Історія рідного села у книгах Івана Кирієнка

marije4ka07 — Mon, 08 Jun 2026 04:12:29 GMT

Член Національної спілки краєзнавців України Іван Олексійович Кирієнко – автор і упорядник численних публікацій з етнографічної, фольклорної, історичної і краєзнавчої тематики. Він брав активну участь у підготовці таких історичних видань: «Долі репресованих земляків Чернігівського району», «Літопис доль та днів минулих», книги третя та четверта, «Нас, друзі, Менщина єднає» та багатьох інших. Чернігівська обласна газета «Деснянська правда» і районна газета «Наш край» надрукували 39 розвідок і досліджень талановитого історика і краєзнавця.

15 вересня 2023 року Іванові Кирієнку була вручена Чернігівська$CUT$ обласна літературно-мистецька премія імені Михайла Коцюбинського у номінації «Народознавство». Цю престижну нагороду невтомний дослідник історії рідного краю здобув за книги «Черниш. Книга 1» (2018) і «Черниш. Книга 2. І хрестиком, і доріжкою» (2023).

У передмові до другої книжки доктор історичних наук Володимир Дятлов відзначив, що це видання, написане на основі сучасного міждисциплінарного принципу, «… поєднує в собі історичну регіоналістику, краєзнавство, мемуаристику, генеалогію. Цінність книжки полягає не лише у висвітленні історії конкретного населеного пункту, а й у тому, що вона дає багатий джерелознавчий матеріал для вивчення історії українського села в цілому».

Ф. Р–2127: Штатний розпис (або працівники музею у 1950-х – 1960-х роках). Продовження

marije4ka07 — Thu, 04 Jun 2026 07:52:06 GMT

Ще один насичений інформацією документ – «Список працівників Чернігівського державного літературно-меморіального музею М. Коцюбинського станом на 1 квітня 1963 року».

З якихось причин зменшилася кількість співробітників – їх стало 13 чол. (попередня кількість – 15 чол.). Адміністративно-науковий кістяк зберігся майже повністю, але у списку вже не значиться науковий співробітник Сидоренко Наталія Іванівна. Посаду «старший бухгалтер» посіла Садова Раїса Григорівна (1936 року народження; вул. Трудова 5, кв. 63; дата зарахування – 1 січня 1963$CUT$ року; освіта – середня, Гомельський фінансово-економічний технікум; спеціальність – фінансист).

Музейним садом почала опікуватися Довбаш Катерина Петрівна (1923 року народження; вул. Ушакова, 11; дата зарахування – 22 січня 1963 року; освіта – середня, Сокиринський сільськогосподарський технікум, спеціальність – агроном).

На посаду «сторож» перейшла Марцинкевич Фаїна Григорівна, а її попередню посаду «двірник» обійняла Прямицька Валентина Іванівна (1944 року народження; провулок Проектний 2; дата зарахування – 17 листопада 1962 року; освіта – 9 класів), а посаду «прибиральниця» – Безчасна Валентина Петрівна (1940 рік народження; вул. Леніна 35, кв. 114; дата зарахування – 12 листопада 1962 року; освіта – 8 класів).

Не згадані у дописі співробітники (але вони присутні у списку, див. документ – Авт.) зберегли свої посади (див. попередній допис – Авт.).

Далі буде.

Медик і лірик Володимир Фриз

marije4ka07 — Mon, 01 Jun 2026 05:23:41 GMT

«Володимир Фриз – почесний громадянин міста Чернігова, заслужений лікар України. Він один із провідних фахівців України в царині травматології, реконструктивної ортопедії та ендопротезування. Очевидно, що його професійна діяльність не залишає вільного часу. Але він пише прозу і вірші, робить переклади польської поезії, пише вірші польською мовою…

У журналі «Літературний Чернігів», загальносуспільній газеті «Світ-інфо» та літературно-мистецькій газеті «Струна»$CUT$ надруковано чимало з творчого доробку Володимира Фриза. Це переклад із польської «Пан Тадеуш». Цикл віршів «Поезія Любові», які в 2013 році видані окремою книжкою трьома мовами – російською, німецькою та українською. Це ліричні пісні польських і німецьких авторів у перекладі українською мовою та вірші автора польською мовою. Також проза: оповідання «Осінь», «Повернення в минуле», «Спокусливі гроші», «Війна упирів», п’ять оповідань циклу «Історії неповторного Подолу».

У 2023 році Володимир Фриз завершив писати художньо-документальний роман «Сага про Галицький П’ємонт».

Володимир Фриз – лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова (2017 рік), яка встановлена літературною спілкою «Чернігів» та журналом «Літературний Чернігів», - писав у передмові до книги Володимира Фриза «Іронії людського буття» засновник і редактор Чернігівських обласних газет «Світ-інфо» і «Струна» Петро Антоненко.

За книгу повістей і оповідань «Іронії людського буття» (Київ, ВД «Авіцена», 2024) Володимир Іванович Фриз 2025 року відзначений Чернігівською обласною премією імені Михайла Коцюбинського у номінації «Проза».

Ф. Р–2127: Штатний розпис (або працівники музею у 1950-х – 1960-х роках). Продовження

marije4ka07 — Wed, 27 May 2026 04:44:53 GMT

Архівний документ «Список співробітників музею з повними анкетними даними за 1962 рік» презентує зміни, які відбулися у штатному розписі та безпосередньо у колективі, який збільшився на 1 людину. Ще одним науковим співробітником стала Сидоренко Наталія Іванівна (1930 року народження; освіта – вища, Полтавський педагогічний інститут, українка, стаж роботи в музеї – 1 рік). Посаду «завгосп» посів колишній садівник Дейнеко Дмитро Петрович (1914 року народження, освіта – середня, Кременецький сільськогосподарський технікум, українець, стаж роботи в музеї – 3 роки).

У свою чергу посаду «садівник» зайняла Харета Ольга Дем’янівна$CUT$ (1935 року народження, освіта – середня, Борзнянський сільськогосподарський технікум, українка, стаж роботи в музеї – 10 місяців). Доглядачів стало двоє (додали штатну одиницю за рахунок одного двірника) – Грузд Варвара Терентіївна (1909 року народження, освіта – початкова, українка, стаж роботи в музеї – 2 роки) та Приступа Галина Іванівна (до цього займала посаду опалювача) (1923 року народження, освіта – середня, українка, стаж роботи в музеї – 2 роки).

За чистотою слідкувала Вайсберг Єва Ізраїлівна (1935 року народження, освіта – початкова, єврейка, стаж роботи в музеї – 8 місяців). Посаду опалювача посіла Горшкова Світлана Миколаївна (1930 року народження, освіта – 7 класів, українка, стаж роботи в музеї – 1 рік). Двірником працювала Марцинкевич Фаїна Григорівна (1910 року народження, освіта – 5 класів, білоруска, стаж роботи в музеї – 1 місяць). У минулому в.о. двірника Компанець Килина Андріївна перейшла на посаду сторожа (1907 року народження, освіта – початкова, українка, стаж роботи в музеї – 2 роки).

Далі буде.

Видатна дослідниця історії Чернігівщини

marije4ka07 — Mon, 25 May 2026 04:45:08 GMT

Тамара Павлівна Демченко – відома в Україні, а також за її межами краєзнавиця, кандидат педагогічних наук. Випускниця історичного факультету Київського університету імені Т.Г.Шевченка, з 1971 року працює в галузі освіти.

Тамара Демченко – авторка численних дослідницьких публікацій, пов’язаних з Чернігівщиною і її людьми: «Містечко над Сновом», «Батько Шраг», «Голодомор 1932-1933 рр в Україні очима$CUT$ дослідників і свідків: Чернігівщина. Збірник матеріалів» та багатьох інших ґрунтовних праць.

Тамара Павлівна брала активну участь у виданні «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр в Україні. Чернігівська область». Неодноразова лауреатка Чернігівського обласного конкурсу «Краща книга року». Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка.

У вересні 2009 року за книгу «Батько Шраг» Тамара Демченко здобула звання лауреата Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського у номінації «Народознавство».

Ф. Р–2127: Штатний розпис (або працівники музею у 1950-х – 1960-х роках). Продовження

marije4ka07 — Wed, 20 May 2026 04:06:41 GMT

Найбільш інформаційно наповненим є документ «Список працівників Чернігівського літературно-меморіального музею М.М. Коцюбинського станом на 13 січня 1960 року». Показово, що список не містить граф з біографічними даними співробітників періоду Другої світової війни. Імовірно, вплинула Відлига – період в історії, що розпочався після смерті Йосипа Сталіна.

Презентуються біографічні складові вже 14 співробітників: ПІП, рік народження, національність (всі співробітники були $CUT$українцями), партійність, посада та адреса, дата прийому на роботу, освіта (навіть номери дипломів), спеціальність. Керівний та науковий склад не змінився.

Залишилися на своїх посадах: старший бухгалтер, завгосп, двірник, секретар-машиністка. Але з’явилися і нові співробітники: Дейнеко Дмитро Петрович (1914 року народження, садівник, адреса – вул. Коцюбинського, 10, розпочав роботу 18 травня 1959 року, освіта – середня (сільськогосподарський технікум); Крицька Лариса Григорівна (1939 року народження, наглядач, адреса – вул. Тельмана, 17, розпочала роботу – 19 липня 1958 року, освіта – середня, 10-літка); Дашко Надія Петрівна (1909 рік народження, прибиральниця, адреса – вул. Воровського, 32, розпочала роботу – 10 березня 1959 року, освіта – початкова).

Також: Приступа Анна Іванівна (1923 року народження, опалювач, адреса – вул. Маяковського, 6, розпочала роботу – 3 квітня 1960 року, освіта – середня, 10-літка); Компанєєць Акуліна Андріївна (1907 року народження, заміняла двірника, Марію Демиденко, яка була у декретній відпустці, адреса – вул. Пролетарська, 4, розпочала роботу – 9 листопада 1960 року, освіта – початкова); Портная Марія Іванівна (1898 року народження, сторож, адреса – вул. Пролетарська, 14, розпочала роботу – 30 серпня 1960 року, освіта – початкова).

Далі буде.

Дорогі колеги! Вітаємо вас із Міжнародним днем музеїв!

marije4ka07 — Mon, 18 May 2026 04:10:05 GMT

Музей – це не лише місце збереження історії та культурної спадщини, а й простір натхнення, пізнання та живого діалогу поколінь. Завдяки вашій відданості, професіоналізму й любові до своєї справи минуле оживає та знаходить шлях до сердець людей.

Бажаємо вам невичерпної енергії, творчого натхнення, нових цікавих проєктів, вдячних відвідувачів і тепла в колективі. Нехай ваша праця завжди буде гідно оцінена, а кожен день приносить$CUT$ радість, розвиток і гордість за свою справу.

Міцного здоров’я, добробуту, миру та нових звершень!
Зі святом!