На зламі століть, у 1901 році, Михайло Коцюбинський в листі до Панаса Мирного від імені упорядників присвяченого Пантелеймонові Кулішеві альманаха «Дубове листя» писав: «Могучий майстер української мови, творець українського правопису, благородний поет «Досвіток», перекладач Шекспірових і Байронових творів…, автор «Записок о Южной Руси», «Чорної ради» і сили інших коштовних праць має право на нашу велику повагу і вдячність». ... Читати далі »

Сучасники геніальної актриси називали її найбільшою силою і дорогоцінною окрасою рідної сцени, ясною зорею нашого театру, його світлим сонцем. Де б вона не виступала, її зустрічали і проводжали безкінечні овації. Відзначення творчих ювілеїв Марії Заньковецької ставали справжніми національними святами, а її ім’я належало до найбільш ... Читати далі »

12 липня виповнилося 120 років від дня народження молодшої доньки класика української літератури М. Коцюбинського – Ірини Коцюбинської.

Вона народилася в Чернігові 1899 року. Її хрещеними батьками стали відомі громадські діячі: Феодосія Степанівна Шкуркіна-Левицька та Ілля Людвигович Шраг - друзі родини Коцюбинських.

Ірина зростала допитливою та мрійливою дівчинкою, яку цікавило все навколо, особливо ж її вабили таємниці батькової творчості.

“Мене цікавило буквально все, що стосувалося батька. Як він пише, на якому папері, якою ручкою, як сидить у кріслі... Непомітно я пробиралась у передпокій біля вітальні, забивалась в темний куток між дверима, і звідси, через скляні двері вітальні, спостерігала за всім, що там відбувалося. Іноді, сидячи на сундучку, я писала на якомусь неможливому отруйно-оранжевому папері вірші”. ... Читати далі »

Сьогодні, 29 червня, минає 170 років від дня народження Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (1849–1930) – етнографа, фольклористки, публіцистки, меценатки, перекладачки, активної громадської діячки, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук і, звичайно ж, письменниці, знаної під псевдонімом Олена Пчілка. Вона поклала своє життя на вівтар України, невтомно працюючи задля відродження української нації, але, на жаль, її творчість і громадська діяльність і досі є належним чином не поцінованими, Олена Пчілка продовжує залишатися «в тіні» своєї дочки – славетної Лесі Українки. ... Читати далі »

Панас Мирний – це письменник, що жив на зламі двох століть – ХІХ і  ХХ. Йому вдалося поєднати кар’єру статського радника з письменницькою діяльністю таким чином, що царська поліція так і не дізналася, що відомий письменник Панас Мирний і працівник полтавської казенної палати Панас Рудченко – це одна і та ж людина. Так, справжнє його прізвище було Рудченко, а Мирний – це псевдонім.

Народився майстер слова 13 травня 1849 року у Миргороді на Полтавщині у сім’ї бухгалтера повітового казначейства. Освіту почав здобувати в Миргородському парафіяльному, ... Читати далі »

Друкуючи добірку сонетів Марка Вороного у №6 за 1926 рік, львівський журнал «Світло» відзначав: «Молодий поет-неоромантик, співець трагічності нашої епохи. У його віршах відчувається невичерпна потенціальна сила, що шукає свого виходу. Серед сучасних поетів радянської України його талант помітно визначається глибшим змістом і досконалою формою».

Як стверджує Микола Шудря, Марко Вороний народився «на перетині двох поетичних дерев: діда з материнського боку – поета Миколи Вербицького (за псевдонімом – Антіоха) й батька – поета Миколи Вороного… ... Читати далі »