18 квітня 1955 року відбулося засідання Науково-методичної ради Чернігівського державного літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського (колишня назва – Авт.). Голова НМР – директор музею Хома Коцюбинський.

На обговорення було виставлено 5 питань. Але сьогодні нас цікавить четверте – реставрація кабінету Михайла Коцюбинського. Виступаючи, член НМР, старший науковий співробітник Катерина Коцюбинська, зазначила, що у зв’язку з перспективою розширення музею на весь меморіальний будинок, ... Читати далі »

Кожного року 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Його встановлено відповідно до Указу Президента України від 13.11.2014 року № 872 задля збереження пам’яті про Революцію Гідності і вшанування патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина.

До цієї дати Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.Коцюбинського підготував виставку бібліотечних ... Читати далі »

Думаючи про престиж музею, Хома Коцюбинський писав: "Про будинок для адміністративно-господарських потреб говорить весь Чернігів. Під час будівельних робіт 24 жовтня 1955 року в порядку нагляду я вийшов, щоб подивитися на "будівництво".

Зі мною стався удар. Не тільки мене вразило "будівництво"... всі, хто проходив, дивувалися та обурювалися». І далі наголошує: ... Читати далі »

Іван Гарасимович Просяник – відомий український письменник, художник, журналіст, краєзнавець. Народжений у старосвітській знахарській родині, він успадкував від батька – волхва глибоку шану до національних традицій.

Здобувши філологічну освіту в Ніжинському державному педагогічному інституті імені М.В.Гоголя, Іван Просяник працював у Сосницькій, Талалаївській, Бахмацькій районних та Чернігівській обласній молодіжній газеті. ... Читати далі »

Хома Коцюбинський продовжував: «Протягом серпня-грудня 1954 року було проведено такі роботи:

1. Сусідню садибу площею 750 м² постановою Чернігівської міськради було передано у відання музею.

2. Розпочато будівництво житлового будинку для виселення мешканців із двох будиночків на ділянці. ... Читати далі »

«Ще школярем Микола Таратин зацікавився трагічними подіями далекого 1905 року, коли місцеві багатії-верховоди вчинили жорстокий самосуд над шістнадцятьма бідняками-повстанцями, які розгромили економію поміщика Гриневського. Це, як відомо, лягло у основу заключних розділів повісті Михайла Коцюбинського «Фата моргана». Тоді, у 1938 році, оповідання семикласника було надруковано у обласній газеті.

Пізніше, вже після війни, яку Таратин пройшов піхотинцем, ... Читати далі »