Петро Олексійович Руденко – відомий в Україні фахівець у галузі технології машинобудування, професор, автор 160 наукових праць, 17 книг і брошур, заслужений працівник народної освіти України. Цьогоріч 8 січня минуло 90 років від дня його народження.

У 1971 році П.О.Руденко переїхав до Чернігова і викладав у Чернігівському філіалі Київського політехнічного інституту, ... Читати далі »

Свого часу тільки Ігор Бугаєвич міг повідати шанувальникам творчості Михайла Коцюбинського, яким чином життя, творчість, образ митця, коло його спілкування були в різні часи відображені у філокартії. Сьогодні він в інших світах, але у фондах Держархіву Чернігівської області зберігається його особовий фонд (Ф. Р–8826), до якого увійшла стаття «М.М. Коцюбинський у матеріалах філокартії» (1966 рік). Заглянемо до неї…

Образ письменника зберігся в малих поліграфічних формах, зокрема на листівках (їх у колекціонера на заявлену тематику ... Читати далі »

8 січня українському поетові Василю Симоненку виповнилося б 90 років… Народився український поет, прозаїк і журналіст 8 січня 1935 року на Полтавщині – родючій та квітучій землі. І любив він її безмежно. Про що в майбутньому і написав: «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину…».

Виховувати майбутнього письменника матері довелося самій. Його дитинство та юність припали на роки війни. ... Читати далі »

Дорогі друзі! Презентуємо вашій увазі ще одну нову рубрику на музейній сторінці, де розповідатимемо вам про лауреатів премії імені Михайла Коцюбинського. Її вручають щорічно в день народження літератора митцям у різних номінаціях: «Поезія», «Проза», «Народознавство», «Декоративне та образотворче мистецтво», «Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво».

Розпочнемо нову рубрику публікацією про Олександра Олійника – ... Читати далі »

У фондах Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського зберігається план ділянки міської землі по Сіверянській вулиці, власником якої був Олексій Івановичем Чебаненко. Вимір ділянки, здійснений 08 квітня 1885 року,  засвідчив її розмір – 1 113,5 кв. саж. На ділянці вже стояли новий будинок та холодна (господарська) споруда. Уважний дослідник побачить невдале сусідство південної та південно-західної частини ділянки з ярами. Й це не дивно, адже  більша її частина сусідила з так званими Холодними Ярами.

Саме цю ділянку з будинком і вирішив придбати ... Читати далі »

«Творчість Ганни Арсенич-Баран зійшла яскравою зіркою не лише на небосхилі Гуцульщини, але й на небі української літератури. Щирість почуттів, яскравість образів – характерні риси молодої авторки…», - так 1997 року відгукнувся на вихід із друку першої збірки поезій Ганни Василівни Арсенич-Баран «Рушник на калині» літературознавець Іван Гришин-Грищук. Наступного, 1998-го разом із чоловіком, священиком Мироном Бараном і сином Іваном талановита письменниця переїхала до Чернігова, який став для неї другою батьківщиною. Тут Ганна Василівна працювала спочатку у ліцеї №15, а згодом очолювала кафедру філологічних ... Читати далі »