Вічний сюжет – мадонна з немовлям. Це Віра Ворона, донька поета і педагога Миколи Вербицького (Антіоха), дружина поета Миколи Вороного, з первістком Марком. Народився хлопчик 18 березня 1904 року в будинку діда на Лісковиці, оточеному величезним тінистим садом і могутніми осокорами. Під шелестіння листя так солодко спалося немовляті. Матуся ніжно тримає дитятко, з такою любов’ю дивиться на нього, ніби передчуваючи трагічну долю сина.

Маля зростало у великій родині Вербицьких-Вороних. ... Читати далі »

Аматорський знімок «Воздвиженський ярмарок у Чернігові» зроблений на початку 1900-х років на мальовничій Кордівці, в урочищі за східною околицею древнього поліського міста. На підвищенні в заплаві правого берега ріки Десни традиційно у свято Воздвиження ставилися багаті ярмарки. Письменник ще змалку на Поділлі, згодом під час мандрівок як в Україні, так і в багатьох екзотичних країнах, залюбки відвідував різні свята: весілля, святкування Різдва в Італії, турецькі базари в азійській і європейських частинах Стамбула та ін.

Карпати вразили Коцюбинського вишуканими ... Читати далі »

У вересні 1962 року музейна колекція Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського поповнилася цікавим експонатом. Ним був оригінальний свічник. Виготовлений з глини, вкритий світло-жовтою поливою, прикрашений традиційним рослинним орнаментом він став не лише справжньою окрасою музейної колекції, але і цікавою речовою ілюстрацією до повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Імовірно, автором цього яскравого зразка мистецтва косівської кераміки є художник-кераміст Михайло Іванович Рощиб’юк з м.Коломия Івано-Франківської області. ... Читати далі »

Тарас Григорович Шевченко – це людина, талант якої проявився у різних сферах: поезія, живопис, графіка, етнографія… Значення його творчого доробку для України – надзвичайно велике. «Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим…» - так говорив про Тараса Шевченка Іван Франко.

Мабуть, не знайдеться жодної людини, яка б не читала ... Читати далі »

Це була друга мандрівка Михайла Коцюбинсього на італійський острів краси, чудес і спокою – Капрі. Старі і нові капрійські знайомі всіляко намагалися розважити гостя мальовничого острова в Тірренському морі. Це були морські прогулянки човном, риболовля, огляд гротів, поїздки в Неаполь до театру, навіть гра в карти.

Про деякі подробиці відпочинку Михайла Коцюбинського дізнаємося з кількох листів письменника до дружини. «Засмалився вже, ... Читати далі »

130 років тому М.Коцюбинський завершив роботу над оповіданням «Ціпов’яз». Для друку його було надіслано до львівського журналу «Зоря». Про шлях твору від написання до публікації дізнаємося з листування автора з редактором двотижневика Василем Лукичем.

Так, у березні 1893 року В.Лукич пише у листі до М.Коцюбинського: “Ваш «Ціпов’яз» мені дуже сподобався, та в тій формі, як він написаний, не можу помістити його в «Зорі». Два місця в ньому єсть нецензурні. Одно місце – справа з граматкою московською, а друге – де становий б’ється з Семеном. ... Читати далі »