Позиція музею щодо інциденту, який виник при підготовці та публікації допису рубрики #фотожиттєпис про спільне фото Тараса Франка і Хоми Коцюбинського.

З прикрістю визнаємо, що при публікації згаданого допису сталася помилка з посиланням на джерела використаної інформації. На жаль, внаслідок цього виникли непорозуміння щодо наукової доброчесності співробітника музею. Запевняємо, що ми не прагнемо ... Читати далі »

Відомо, що у Михайла Михайловича Коцюбинського та Івана Яковича Франка були тісні дружні стосунки. Знайомий був з чернігівським письменником і один із синів І. Франка – Тарас. Ось уривок з його спогадів: «…тато сказав нам заздалегідь, що в Криворівні перебуває славний новеліст, автор «Фата моргана» Михайло Коцюбинський… Коли ми познайомились із шановним письменником, він сказав між іншим: - От, бачите, заборонили мені лікарі лежати довго на сонці, але я вважаю кращим загинути від сонця, ніж жити в темряві…». 

Тарас був надзвичайно схожий на ... Читати далі »

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського продовжує плідно співпрацювати з Чернігівським фаховим музичним коледжем імені Л.М.Ревуцького. Цього разу результатом співпраці стала літературно-музична постановка до 10-ї річниці Дня Героїв Небесної Сотні.

Прем’єра музичної композиції відбулася 20 лютого в стінах музичного коледжу. А сьогодні, 22 лютого, вона ... Читати далі »

Щорічно весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови 21 лютого. Це свято з’явилося нещодавно. Його запровадили наприкінці 1999 року на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО для захисту культурної та мовної багатоманітності.

Подія, що передувала заснуванню Міжнародного дня рідної мови, була трагічною. 21 лютого 1952 року в Бангладеші люди вийшли на демонстрацію проти заборони влади використовувати рідну мову країни – бенгальську мову. Ця демонстрація була жорстоко ... Читати далі »

Сьогодні в рубриці Фотожиттєпис презентуємо вашій увазі фото, зроблене напередодні війни, 13 червня 1941 року, біля квітника, у садибі-музеї Панаса Мирного, невдовзі після його відкриття (музей був відкритий у 1940 році). У саду все ще так мирно і затишно. Обличчя всіх усміхнені і безтурботні, і лише зажурена дружина Панаса Мирного неначе убачає крізь час, що трохи більше ніж за тиждень – війна. І які страшні, жахливі випробування випадуть на їхні родини, на весь український народ.

Дуже схожі садиби відомих письменників Панаса Мирного ... Читати далі »

В історію української літератури Павло Григорович Тичина  увійшов як поет-новатор, який збагатив лексику, ритміку, музично-зображальні можливості української поезії, створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм». Його поезія сповнена ніжним музичним звучанням, ритмом, який притаманний реаліям життя. Творчість Павла Тичини — одна з вершин української поезії. Митець належав до когорти талановитих поетів-модерністів свого часу.

Павло Григорович Тичина народився 23 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині ... Читати далі »