« 1 2 ... 25 26 27 28 29 ... 133 134 »
Письменник, педагог, видавець, критик, літературознавець, громадський діяч Денис Якович Лукʼянович – надихаючий приклад рідкісного творчого довголіття. Шістнадцятирічний гімназист дебютував оповіданням «Сабашева вечеря» (1889). Відтоді український літератор не випускав із рук пера впродовж сімдесяти шести років, аж до останнього подиху. Працюючи, Денис Якович заснув назавжди у фотелі біля робочого столу на 92-му році життя.
На своєму віку Д.Лукіянович мав добрих наставників і друзів: Івана Франка, Василя Стефаника, Ольгу Кобилянську, Наталю
...
Читати далі »
|
Невеликий живописний етюд, створений століття тому, іноді стає справжнім документом часу, адже на ньому можна побачити будинки старовинної вулиці, що не збереглися до наших днів.
Саме такий живописний відбиток часу подарувала музеєві художниця Аріадна Авдєєва у далекому 1976 р. Тож сьогодні згадуємо про неї у рубриці #мистецький_місяцелік, адже 13 вересня минає 115 років від часу її народження.
Народилася Аріадна Авдєєва 1908 р. у Чернігові.
...
Читати далі »
|
«”Intermezzo” мені вподобалося гарячим чуттям автора до первісної природи. Писав чутливий поет, загублений серед людського клопоту і бруду», - зазначав у листі до М.Коцюбинського український художник і мистецтвознавець Олексій Грищенко. Лірична новела, створена М.Коцюбинським, до сьогодні вражає читача своєю оригінальною імпресіоністичною манерою написання, надзвичайно тонко виписаним настроєм ліричного героя, оригінальними образами і символами.
Цими днями минає 115 років з часу написання твору, роботу над яким М.Коцюбинський завершив 9 вересня 1908 р. (за старим стилем) у Чернігові.
...
Читати далі »
|
У книзі спогадів (розділ «Серцем сина») Ірина Коцюбинська писала: «Дід був веселий, жвавий. Вдачу мав запальну, але його вважали доброю людиною. Працював він дрібним урядовцем. З розміру пенсії в 7 крб. 32 коп. на місяць, що видавало Чернігівське казначейство бабуні після смерті її чоловіка, можна уявити, яка то була посада!
Дід був вічно у конфліктах з начальством, його родина мандрувала по містах і селах Поділля. Якийсь час перебували в Барі, потім у
...
Читати далі »
|
«Старовинне фото дає уявлення про молоду панну Луцю. Вона була вродливою, з гарним, блідим і тонким обличчям, на якому грала приємна усмішка. Глибокі, лагідні й немов би трохи стомлені очі. Зачіску прикрашають білі шовкові лілеї. Темна гарна сукня з білою мережаною бертою біля вирізу на грудях добре облягає стрункий стан.
…Бабуня, Гликерія Максимівна, народилась у 1837 році. В 1863 вона проти волі батьків одружилась з удівцем Михайлом Матвійовичем Коцюбинським, нашим дідом. 1864 року у них народилась перша дитина – Муся, як вона пестливо називала нашого тата. Потім – ще четверо: Лідя, Хомця, Льоня, Ольга…» – читаємо в розділі «Серцем сина» книги Ірини Коцюбинської «Спогади і розповіді про М.М.Коцюбинського».
...
Читати далі »
|
Чи знаєте ви, що першого вересня в багатьох країнах світу відзначають Всесвітній день написання листів? Його заснував Річард Сімпкін 2014 року. Саме про це сьогодні й розкажемо у рубриці #святковий_дайджест.
Цікаве дослідження вказує на те, що написання листів від руки робить людей щасливішими. Почерк, а точніше – його акуратність – це один зі способів виразити свої внутрішні думки і переживання.
...
Читати далі »
|
|