У номінації «Народознавство» на здобуття Обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендують дослідники та краєзнавці Олександр Коваленко, Ганна Доманова, Юрій Мицик. Кандидатури висунуті Національною спілкою краєзнавців України за книгу «Чернігів магдебурзький: законодавчі та публічно-правові акти XVII – XVIII ст.» (Чернігів, 2023).

Олександр Борисович Коваленко – відомий історик, краєзнавець та педагог. Після закінчення історичного факультету Ніжинського педінституту імені М. Гоголя у 1973–1976 рр. працював науковим співробітником Чернігівського історичного музею. З 1976 р. О.Б. Коваленко – асистент, старший викладач, доцент кафедри історії СРСР та УРСР, проректор Чернігівського педінституту імені Т. Г. Шевченка. У 1980 р. в Інституті історії АН УРСР захистив кандидатську дисертацію «В.Л. Модзалевський як історик та джерелознавець» (науковий керівник – доктор історичних наук, професор В.Г. Сарбей).

З грудня 1988 р. по травень 1990 р. – завідувач кафедри історії СРСР та УРСР Чернігівського педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка. У червні 1990 р. за його ініціативою була створена кафедра історії та археології України, яку він очолював до 1992 р. З 1990 р. – декан історичного факультету. У 2001–2003 рр. працював заступником голови Чернігівської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань. З 2003 р. – декан історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, з 2009 р. – директор Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. У 2008 р. йому було присвоєно вчене звання професора.

О.Б. Коваленко – Заслужений працівник народної освіти України (1993 р.), Відмінник освіти України (2003 р.), нагороджений орденом «За заслуги» III (2001 р.), ІІ (2007 р.) і І (2009 р.)  ступенів.

О.Б. Коваленку належить понад 300 наукових праць з історії України та Чернігово-Сіверщини. Він брав участь у реалізації історико-краєзнавчих проектів «Історія міст і сіл Української РСР», «Репресоване краєзнавство», «Книга пам’яті України», «Книга скорботи України», «Історики і краєзнавці Чернігівщини», «Реабілітовані історією», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. Чернігівська область», «Звід пам’яток історії та культури України. Чернігівська область». О.Б. Коваленко – член авторського колективу «Енциклопедії історії України», «Енциклопедії сучасної України», «Української архівної енциклопедії», підручника «Основи краєзнавства». Він входить до складу редколегій журналів «Сіверянський літопис», «Сумська старовина», збірників наукових праць «Ніжинська старовина», «Скарбниця української культури».

 О.Б. Коваленко – один із фундаторів і незмінний голова Правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, очільник клубу «Краєзнавець», який з 1974 р. діє на базі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка. У 2016 р. йому була присуджена Премія імені академіка П.Т. Тронька Національної спілки краєзнавців України, а у 2021 р. – звання «Почесний краєзнавець України».

Ганна Сергіївна Доманова – відомий історик, краєзнавець і педагог. У 1997 р. закінчила Чернігівський педагогічний інститут імені Т.Г. Шевченка. У 2007 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему «Чернігівський магістрат: статус, структура та основні напрями діяльності (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.)».

Г.С. Доманова – член Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Їй належить понад 50 публікацій – статей і заміток у наукових часописах, значну частину яких присвячено дослідженням міського самоврядування за магдебурзьким правом на теренах Лівобережної України упродовж ХVІІ–ХVІІІ ст. та соціально-економічній історії регіону.

Юрій Андрійович Мицик – відомий український історик, джерелознавець, археограф, дослідник історії України козацької доби, церковної історії, збирач усних свідчень про Голодомор в Україні 1932–1933 рр., публіцист, священик. Доктор історичних наук (1989), професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» (1990), завідувач відділу джерел княжої та козацької доби Інституту української археографії та джерелознавства (далі – ІУАД) НАН України (1990–1992, 1996–2013), завідувач Дніпропетровського відділення ІУАД (1992–1996), головний науковий співробітник ІУАД (з 2013), відмінник освіти України (2005),  заслужений діяч науки і техніки України (2007), почесний член Національної спілки краєзнавців (1999).

Ю.А. Мицику належить близько 2000 друкованих праць, в тому числі понад 60 монографій, підручників та археографічних публікацій. Він брав участь у багатьох міжнародних наукових конференціях в Україні, Білорусі, Росії, Польщі, Німеччині, Данії, Італії, Канаді, проходив наукове стажування у Канаді, Німеччині, Польщі.