1898, 5 березня, Житомир


Я такий радий, дитино моя, що дістав од тебе хоч відкритку. А то мені бозна-що здавалося: і листи пропадають, і моя Вірунечка забула мене, і не любить мене, і не хоче до мене писати, і, певно, нездорова або вдома що погане сталося, словом – ходив, мов очманілий, і не міг заспокоїтися. Хоч, звісно, твоя відкритка, по 3 днях без листів – і не задовольнила мене, а все ж я дякую тобі за н ... Читати далі »

1898, 4 березня, Житомир


Знов не було від тебе листа, Вірунечко. Це вже починає мене тривожити: або листи пропадають, або вдома не все добре. Коли б хоч відкриточка, хоч слівце, а то нічого. Знаючи твою акуратність і дбайливість за мій спокій, я дуже турбуюся, не відбираючи од тебе листів. Коли й завтра не буде – телеграфую.

Позавчора не дістав листа, вчора мав кілька слів і оповістку на 225 карб., а сьо ... Читати далі »

1898, 3 березня, Житомир

Дістав твого листа з поштовою оповісткою; ти, певно, писала до мене листа і 15-го, та я не дістав його чомусь. З сьогоднішнього листа твого я бачу, що ти не пропустила ні одного дня, бо інакше згадала б про те, що 15-го не писала. В тому листі, що пропав, ти певно, серденько, давала мені якісь ради – що зробити з оповісткою, що написати чернігівській пошті. А так, як той лист не дійшов ... Читати далі »

1898, 2 березня, Житомир

Сьогодні, моя дитино, не мав од тебе листа. Чи ти здорова? Чи все гаразд вдома?
Я послав тобі нині 60 карб. на адресу Богданчину, бо знаю, що тобі на пошту трудно піти, а додому доставляють лиш грошові пакети не звиш 50 карб. Ти перекажи, Вірунечко, Богданці, що на її ймення послані гроші, хай візьме з пошти й доставить тобі.

Вчора був у Мачтета. Слабий він трохи, дочка його теж. ... Читати далі »

1898, 1 березня, Житомир.

Аж два листи від тебе, серце. Оден в посилці, а другий (довгий, хороший) в коверті. Спасибі, Вірунечко. Я довше побалакав з тобою нині.

Скінчили ми з тобою, дитинко, масницю, та вийшло це у нас не дуже весело. Опріч утоми, сливе нічого. Для мене буде справжнє свято, як я приїду вже до тебе. Коли я говорю кому про це – дивуються, що мені так нудно й важко без тебе, а я дивуюся їхньому д ... Читати далі »

1898, 28 лютого, Житомир


Свято! Дістав аж два листи од моєї коханої дружиноньки! За одного з приємністю доплатив 14 коп. Згадую про це через те, що ти, певно, серденько моє, не маєш грошей, а мені про це нічого не пишеш. Пошлю тобі хоч кілька карбованців, бо каса у нас раз у раз порожня, і я не можу ніяк зібрати стільки грошей, щоб послати тобі, серце. Тепер знов не знаю, на чиє ймення послати тобі, я все думав, що Л ... Читати далі »