У 1959 році Чернігівський літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського отримав новий експонат – альманах «Хвиля за хвилею», виданий 1900 року. До нього увійшов твір Михайла Коцюбинського «Для загального добра». Цікаво, що обкладинка альманаху містить автограф Михайла Коцюбинського – «Любому Євгенові Тимченкові щирий Михайло Коцюбинський». Свого часу Михайло Коцюбинський подарував видання Євгенові Тимченку, з яким підтримував дружні стосунки. Але шлях примірника альманаху до музею розтягнувся майже на 60 років…

Пропонуємо ознайомитися з дописом, ... Читати далі »

«З дитинства співав, мав чудовий слух, мріяв бути оперним співаком, читав зі сцени вірші і, скільки пам’ятаю себе, писав їх, був неабияким самодіяльним артистом… Мріяв стати письменником…», - згадував Леонід Михайлович Отрюх.

У 1956 році він закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені ... Читати далі »

210 років тому народилася людина, ім’я якої відоме кожному українцю. Мова іде про хорового диригента, одного із перших професійних композиторів Галичини, священика УГКЦ, автора музики до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» Михайла Вербицького. Він з’явився на світ 4 березня 1815 року у селі Яворник Руський (територія Надсяння, Польща).

Талановитий композитор Михайло Вербицький зробив неоціненний вклад у розвиток української музики. Відомий ... Читати далі »

Першого березня  1885 року  народився Іполит Ольгерд Бочковський  - український соціолог, політолог і етнолог, один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини 20 століття; педагог, публіцист і громадський діяч.

Народився в Україні, але не був етнічним українцем (батько походив з польського роду, а мати – з литовського). З теренів Російської імперії емігрував у 1905 році. Осів у Празі, де здобував ... Читати далі »

Проживав у місті Чернігові краєзнавець Борис Андрійович Лозовський (1907–1972). Був уродженцем Менщини. Трудову діяльність розпочав у 1929 році на будівництві Харківського тракторного заводу. Потім були Дніпробуд і Маріуполь. У 1935–1964 роках працював на Чернігівській фабриці музичних інструментів.

На підприємстві – активний учасник розвитку виробництва піаніно, поза роботою – дослідник історії Чернігова та ... Читати далі »

Студент філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка Юрій Мушкетик розпочав літературну творчість оповіданням «Перед грозою». Історична повість «Семен Палій» принесла перший успіх молодому прозаїкові. Її надрукували одразу кілька видавництв. Роман «Гайдамаки» утвердив Юрія Мушкетика в літературі як письменника історичної теми.

Серед його творчих здобутків відомі повісті і романи: ... Читати далі »