1897, 29 грудня, Житомир,
вівторок. А бачиш моє серденько: і дістала всі листи, а подумала, що Муся забуває тебе. Ні, моє серденяточко єдине, я тебе не забуваю, щодня думки мої й серце моє біля тебе. Я тільки й живу надією скоро побачити тебе та міцно, міцно пригорнути. Ти моє сонечко! І знов день збіг без особливих вражінь, блідо, не корисно, неприємно. Пошта тепер спізняється, і я сиджу в редакції до 4 ... Читати далі » |
1897, 28 грудня, Житомир,
понеділок. Серденько моє! Ти мене так засмутила звісткою про те, що не дістала в суботу ні мого листа, ні газети. Я щодня пишу сам і щодня одношу листи в поштову скриньку. Не було дня, щоб я тобі не написав. Це не може бути, щоб лист пропав, може, пошта опізнилася через що-небудь, і ти в неділю дістала разом 2 листи і 2 газетних номери. Дуже мені це неприємно, дуже досадно за твою неприємність. Нік ... Читати далі » |
1897, 27 грудня, Житомир.
Неділя. Лихо мені, голубочко, з тими знайомими! Тільки що сів за писання, прибіг Кравченко й накричав мені повну хату і набалакав сім мішків гречаної вовни. Симпатична людина, певно, добра й щира – тільки не цікава. Так-таки й не дав мені писати. Вже 9 ½ годин вечора, а ще маю написати до тебе й однести листа. Здоров’я моє трохи краще, хоч ще не зовсім здоров. Вранці почував себ ... Читати далі » |
1897, 25 грудня, Житомир,
п’ятниця. Кохана Вірунечко! Дістав тільки відкритку від тебе, а посилки не дістав, бо оповістка дійшла до мене пізно, як вже зачинено було пошту. Сьогодні не буду багато писати до тебе: так мене сьогодні болить голова страшенне, що не знаю, куди подітися. В редакції ледве висидів, та й не міг нічого робити. Певно, нежить розібрав. То було так тепло, мокро, а тепер мороз в ... Читати далі » |
1897, 24 грудня, Житомир. Четвер.
Дитиночко моя єдина, Вірунечко люба! Коли б ти знала, який я лихий на себе. Скортіло мене піти розвіятись трохи, а замість того тільки знудився. Пішов я до Кравченка, генералового знайомого, а по дорозі заскочив до нашого ляшка, бо вони живуть в одному домі з Кравченком. У ляшка було скучно, навіть дуже. Наскільки він сам симпатичний, настільки жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецік ... Читати далі » |
1897, 23 грудня, Житомир.
Середа. Голубочко Вірунечко! І сьогодні маю твій лист, і сьогодні дякую за нього й цілую. А до того поздоровляю з виходом на повітря. Тільки коли у Вас така холоднеча, як у нас, то краще не виходь з хати, аж поки зовсім не одужаєш, і не винось Юрася. У нас два дні холодюка, мороз з вітром. Ступенів, певно – 18. Я навіть не йду нині гуляти, хоч доктор дуже настоював, щоб ... Читати далі » |
Купити квитки Розділи новин | ||||
---|---|---|---|---|
|
Вхід |
---|
Календар новин | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Пошук |
---|
|
Відео |
---|
Інфо |
---|
Наші друзі |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Наше опитування |
---|