7 листопада 1857 року у Києві народився Дмитро Іванович Багалій, історик і громадський діяч. Рано осиротів, виховувався в родині тітки. Тож його вважають людиною, яка зробила себе сама.

Закінчив із золотою медаллю 2-гу київську гімназію. Навчався в Київському та Харківському університетах, був учнем Володимира Антоновича. У віці 30 років захистив докторську дисертацію «Про колонізацію степових околиць Московської держави» (1887).

Ще зі студентських років приєднався до українського руху. Вважав, що «рідна мова – найкращий провідник освіти, науки на культури». ... Читати далі »

Зі здобуттям незалежності України повернулося ім’я великого сина України Богдана Лепкого – Поета з великої літери, прозаїка, публіциста, вченого-дослідника, художника і мистецтвознавця. Постать Б.Лепкого – дуже багатогранна, багато закодовано в ній відгалужень, що осягнути її непросто.

Народився Богдан Лепкий 9 листопада1872 року в родині священика на галицькому Поділлі в селі Крегулець. Батько його о. Сильвестр Лепкий був надзвичайно ерудованою людиною, відомий у літературних колах як письменник Марко Мурава. ... Читати далі »

Володимир Сапон – відомий український письменник, журналіст, краєзнавець, член Національної спілки письменників України, Заслужений журналіст України, упорядник збірок багатьох авторів. Це людина великої душі, щирого серця й непересічного таланту. Родом із села Рудка Чернігівської області. На початку жовтня Чернігівщина втратила цю видатну людину – Володимир Сапон відійшов у інші світи.

Третього листопада в музеї-заповіднику запрацювала виставка пам’яті Володимира Сапона. ... Читати далі »

Ірина Михайлівна Коцюбинська – донька неперевершеного майстра слова, письменника-імпресіоніста Михайла Коцюбинського, Заслужений працівник культури України, кандидат філологічних наук. За фахом вона була юристом і п’ять років працювала суддею в одному з київських судів.

21 рік (з 1956 ро 1977 рр) Ірина Коцюбинська очолювала Чернігівський літературно-меморіальний музей батька. За її директорства було відновлено «літературні суботи», будинок Великого Сонцепоклонника став центром українства в русифікованому Чернігові. ... Читати далі »

 4 листопада 1887 року, 130 років тому, у с. Великі Бережці на Тернопільщині народився  Олександр Неприцький-Грановський (1887-1976), український поет, публіцист, американський вчений, зоолог, ентомолог, художник.

10 маловідомих фактів життя Олександра Неприцького-Грановського

1. Олександр Неприцький у дитячі роки деякий час навчався малюванню у художника Т.А. Сафонова, під час навчання у школі почав писати вірші й друкувався у часописах «Рідний край», «Молода Україна», «Рада», «Українська хата». У двадцять три роки в Києві вийшла його перша поетична збірка «Пелюстки надії» (1910 рік), а за рік — збірка «Намистечко сліз». У 1907 р. приїхав до Києва на навчання за рекомендацією Лесі Українки, потрапив у високохудожнє оточення тогочасної культурної української еліти (входив до українського клубу «Родина», очолюваного Миколою Лисенком, ... Читати далі »

Саме під такою назвою 1 листопада в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відкрилася виставка бібліотечних матеріалів.

Сандармох – це лісове урочище, що в Республіці Карелія, і це місце поховання багатьох тисяч безневинно убитих людей. Саме в цьому краї у 30-хх роках ХХ століття органами НКВС було розстріляно більше 9 тисяч осіб різних національностей. Історичні дані свідчать, що 27 жовтня, 1-4 листопада 1937 року тут було розстріляно 1111 людей. Серед них – більше сотні українців. І це був «цвіт нації» ... Читати далі »