4 листопада 1887 року, 130 років тому, у с. Великі Бережці на Тернопільщині народився  Олександр Неприцький-Грановський (1887-1976), український поет, публіцист, американський вчений, зоолог, ентомолог, художник.

10 маловідомих фактів життя Олександра Неприцького-Грановського

1. Олександр Неприцький у дитячі роки деякий час навчався малюванню у художника Т.А. Сафонова, під час навчання у школі почав писати вірші й друкувався у часописах «Рідний край», «Молода Україна», «Рада», «Українська хата». У двадцять три роки в Києві вийшла його перша поетична збірка «Пелюстки надії» (1910 рік), а за рік — збірка «Намистечко сліз». У 1907 р. приїхав до Києва на навчання за рекомендацією Лесі Українки, потрапив у високохудожнє оточення тогочасної культурної української еліти (входив до українського клубу «Родина», очолюваного Миколою Лисенком, активно працював у Археографічній комісії, очолюваній Оленою Пчілкою). Спілкувався з Михайлом Грушевським, Євгеном Чикаленком, Борисом Грінченком, Олександром Олесем.

2.  У березні 1913 року О.Наприцький поїхав у США допомогти землякам, яких недоля, постійні нестатки й убогість життя закинули за океан. Познайомився з діячами «Американської Просвіти», дбайливо підготував до друку кілька українських просвітянських книжок. Початок Першої світової війни у 1914 році змінив плани О.Неприцького – він не хотів воювати за інтереси Російської імперії. У 1918 р. став громадянином США.

3. Він перший український професор в Америці, здобув славу авторитетного вченого-біолога, ентомолога, праці якого згодом були визнані провідними вченими галузі. У США О.Неприцький-Грановський навчався в Вищому агрономічному коледжі в штаті Колорадо, м. Форт Коллінс (1914-1918 рр.), у Сорбонському університеті (1919 р.). Дійшов до оригінального висновку: «Скільки існує людство, стільки часу йде боротьба між людиною й комахою». Автор близько 300 наукових праць.

Одним із перших у світі почав вивчати способи перенесення комахами бактеріальних, грибних та вірусних хвороб рослинам. До молодого вченого зверталися керівники штату Вісконсин за порадою — як урятувати посіви фермерів від шкідників, зокрема коників. O. Неприцький знав, що на полях повно тирси, й порадив перемішати її із отрутою. Цей спосіб виявився діючим. Його дослідження застосовували у багатьох місцевостях Америки, a самого Олександра в наукових кругах навіть прозвали Алексом Грассхопперовским (Олександром Коником-Грановським). Вчений також запропонував використовувати літаки для обприскування лісів, паркових та садових насаджень. Першим у США запровадив захист городини за допомогою порошку – дусту.

4. Протягом 10 років ентомолог досліджував літ комах у вечірній час. Для цього він сконструював низку автоматичних електро-освітлювальних пасток. Окремі пристрої були зроблені так, що відловлювали комах щогодини від заходу до сходу сонця. Ці методи боротьби з шкідливими комахами використовували ентомологи США та інших країн. О. Неприцький заснував поблизу озера Ітака в США першу біологічну станцію.

5. Олександр Неприцький-Грановський став у США основоположником Українського Конгресового Комітету Америки, членом Організації державного відродження України. У ранзі офіційного делегата від української громади у США брав участь в міжнародній конференції у Сан-Франциско, яка утворила Організацію Об'єднаних Націй та прийняла її основні документи (1945 рік). Співрацював з ЮНЕСКО.

6. Він був членом комітету по створенню пам'ятника Т. Г. Шевченку у столиці США Вашінгтоні. О.Неприцький – організатор архівів української еміграції у США, він заснував українську колекцію на 10 тисяч томів у бібліотеці Мінесотського університету.

7. Засновник і учасник Першого і Другого Світового Конгресу Вільних Українців. Отримав Шевченківську премію свободи, найвищу нагороду, яка присуджується Українським конгресовим комітетом Америки (УККА) особам, які продемонстрували чудове розуміння та надавали суттєву допомогу українській громаді та українському народові. «Я був членом і віце-президентом Визвольного Комітету Поневолених Націй від совєтської домінації. Цей комітет заснований з українців, литовців, естонців, латишів, мадьярів та інших націй», – згадував О.Неприцький-Грановський.

8. Брав участь в американському громадському житті, активно працював у Республіканській партії під час кількох президентських загальнонаціональних виборчих компаній. Був удостоєний високої честі у Білому домі знаходитись серед учасників церемонії урочистого проголошення новим президентом США Дуайта Ейзенхауера, був нагороджений бронзовою медаллю Головного виборчого комітету президента Річарда Ніксона.

9. У 1949 році О.Неприцький-Грановський дістав дозвіл американської адміністрації приїхати в Німеччину в табори для переміщених осіб, що були в зоні окупації США. Він допоміг багатьом українцям, які опинилися там після Другої світової війни, переїхати в Америку, щоб уникнути повернення в Радянський союз і вислання у ГУЛАГ.

10. О. Неприцький за своє життя зібрав колекцію українських писанок – 3 тисячі екземплярів. Він автор 7 томів поезій, видав публіцистичні і політичні праці «Проблема незалежної України» (1940), «Вільна Україна необхідна для постійного миру» (1945), «На шляху до державності» (1965). Писав також оповідання, дорожні нотатки про відвідання урочищ Козацьких Могил, Берестечка, Львова, Бродів, статті-огляди художніх виставок.

Підготувала Леся Бондарук, Український інститут національної пам’яті

Фото:

1. О.Неприцький-Грановський

Фото: http://uahistory.com/topics/famous_people/6424