У кожній родині довгі зимові вечори минають по-різному. Давайте разом розгорнемо книгу спогадів Ірини Коцюбинської та дізнаємося, як проводили час взимку діти відомого українського письменника.

«…Мама допомагала татові виховувати дітей. В довгі зимові вечори, коли тато писав свої твори, зачинившись у вітальні, або коли виїздив за кордон, мама читала нам твори класиків світової літератури: Толстого, Достоєвського, Тургенєва, Гончарова, Гюго, Золя, Діккенса. Вона прищеплювала нам любов до ... Читати далі »

Опанас Васильович Маркович належить до числа тих Великих українських патріотів, що самовіддано працювали на ниві рідної культури і за життя не були обігріті промінням заслуженої слави. Наближається 200-а річниця від дня народження талановитого фольклориста, етнографа, музиканта, літератора і громадського діяча.

Опанас Маркович народився 8 лютого 1822 року в селі Кулажинцях Пирятинського повіту Полтавської області. ... Читати далі »

125 років тому, 2 лютого 1897 року, в містечку Новоархенгельск народився Євген Филимонович Маланюк. Його знали як поета, есеїста, публіциста і літературного критика. Немало років йому довелося жити на чужині. Був і в Чехословаччині, і в Америці, і в Польщі, і в Німеччині. Та, незважаючи на всі життєві перипетії, його душа завжди линула на Батьківщину. Її він ніколи не забував оберігати невсипущим словом.

Євген Маланюк з’явився на світ у сім’ї інтелігентів. Його батько активно долучався до просвітницької ... Читати далі »

«…Досвітньої доби, коли темнота ще панує й світу сонця не видко, великого важить і малий каганчик. […] Він допомагає переждати тяжкі хвилини, коли пітьма змагається зі світлом, і служить за провісника ясного сонця. Коло його інтимного сяйва збирається гурток працівників, що кінчають підготовчу до дня роботу. Таким досвітнім вогником був поміж іншими в нашому письменстві й Гребінка» (Сергій Єфремов).

Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812 року на Полтавщині, а саме на хуторі Убіжище Пирятинського повіту ... Читати далі »

Гості нашого музею неодмінно звертають увагу на дві чудові колекції метеликів, що експонуються у кімнаті Гликерії Максимівни в меморіальному будинку Михайла Коцюбинського. Чому вони в нас там є? Чи збирали такі колекції діти письменника? А може, сам Коцюбинський колекціонував комах? Давайте разом дізнаємося це, розгорнувши книгу спогадів Ірини Коцюбинської.

«…Вечорами  тато і мама любили гуляти тихими міськими вулицями.

Ще звечора, вкладаючись спати, ми, діти, гадали та обмірковували, ... Читати далі »

«Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… І поки живе мова – житиме й народ як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом…», – ці слова, які й досі звучать пророчо і є актуальними, належать митрополитові Іларіону, знаному в миру як Іван Іванович Огієнко. Йому судилося прожити довге життя й залишити по собі яскравий слід ... Читати далі »