З ім’ям Феодосія Лук’яновича Сендзюка пов’язаний десятилітній період розвитку Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського (1978-1988 роки). Досвідчений український журналіст і організатор видавничої справи, колишній головний редактор обласної газети «Деснянська правда» очолив колектив нашого музею після смерті Ірини Михайлівни Коцюбинської. Перед науковцями тоді стояло нелегке завдання оформлення сучасної літературної експозиції у новозбудованому триповерховому приміщенні і завершення меморіалізації будинку М.М.Коцюбинського.

У вересні 1983 року було урочисто відкрито нову ... Читати далі »

Кожна людина в цьому світі народжується для того, аби прожити своє життя вільною – мати можливість обирати своє майбутнє, жити у вільній країні та бути свідомим її громадянином. Але коли у людини забирають такі можливості, вона починає відстоювати їх, вступивши на шлях боротьби. Саме такі події і відбувалися у ці листопадові дні у 2004-му та 2013 роках, коли Україною прокотилися наймасовіші протести в новітній історії України - Помаранчева революція та Революція Гідності.

Ці події були дуже важливими для нашої країни, тому для «збереження й донесення до сучасного ... Читати далі »

Одна тисяча днів і ночей минули відтоді, як росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Ворожі танки й БТРи перетнули кордон, авіація нещадно скидала бомби на нашу рідну землю, руйнуючи міста і села, школи і садочки, лікарні, будинки простих людей, що жили, планували, мріяли… Чернігівщина однією із перших прийняла удар. Рано-вранці 24 лютого 2022 року прикордонні села здригнулися від гуркоту ворожої бронетехніки з триколорами. Вона рухалася неспішно і впевнено: вперед. Куди й чому? Що буде? Як рятуватися? Як зупинити ворожу навалу? Сотні питань і жодної відповіді. Телефонні дзвінки рідним обривали ранню тишу: «Почалося!», «Пішли…»

Від того страшного моменту сьогодні, 19 листопада, ... Читати далі »

В архіві Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського зберігся історичний документ – протокол засідання Міністерства культури УРСР від 4 лютого 1977 року. В ньому було зазначено: «Головним завданням у створенні художнього образу музею М.М.Коцюбинського є побудова літературної експозиції, домінантою якої буде декоративне різьблене дерево, що проходить через три поверхи будинку і в художніх образах розкриває народні джерела творчості М.М.Коцюбинського, висловлені П.Г.Тичиною: «Михайло Коцюбинський напоєний соками багатющої землі свої і через це він став безсмертним…».

Талановитий художник-монументаліст Іван-Валентин ... Читати далі »

«У яскравій палітрі творів української літератури проза Михася Ткача сяє чарівними барвами. Здавалося б, тема села не нова для українського красного письменства. Проте кожен з авторів опрацьовує її по-своєму. Перу Михася Ткача належать перлинні шедеври – оповідання про село, про його мешканців, про стосунки між людьми. Зворушливі розповіді не залишають нікого байдужим, а майстерність форми цих оповідань заполонює й чарує…», - ідеться в передмові до «Антології творів лауреатів премії імені М.Коцюбинського». Проза (Чернігів, 2016).

Численні шанувальники українського художнього слова ... Читати далі »

«Такого творчого розкрилення національного духу, яке виражає кобзар, лірник, народний співак Василь Нечепа, треба ще пошукати. Несе він себе на крилах української пісні, думи, легенди, переказу Україною і світами, відчуваючи святу силу натхнення, бо ж славить він рідну Україну, землю, зрошену кров’ю предків – войовників за її волю, за непорушність свого краю…

Голос Василя Нечепи – Народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка – ... Читати далі »