З 16 до 24 березня Український інститут книги організовує Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії» задля консолідації українського суспільства навколо читання як життєвої стратегії. Гаслом акції став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому».

Пірнути у світ книги означає дістати з надр найбільше ... Читати далі »

Максим Рильський – талановитий український поет, перекладач з непростою долею. Пережив репресії , арешт, втрату друзів, примус до самообмови з наступним "каяттям і зрештою - цілковите підпорядкування ідеологічним завданням. Рильський написав 35 книжок поезій, багато перекладів, наукові праці з мовознавства та літературознавства. Найменший у сім’ї Рильських. Максимові було 7 років, як помер його батько Тадей Розеславович. Навчаючись у Київському університеті, він жив у членів Старої громади: М. Лисенка, і О. Русова, до якої належав батько Максима. ... Читати далі »

6 березня 1939 р. у Києві в парку навпроти сучасного Київського національного університету імені Тараса Шевченка було відкрито пам’ятник Великому Кобзареві. Ця подія була приурочена до 125-ліття від дня народження митця. Постать Т.Шевченка висотою 6,45 м. було відлито з бронзи за проєктом скульптора Матвія Манізера і встановлено на постамент з червоного граніту заввишки 7,3 м, що був спроєктований архітектором Євгеном Левінсоном. І нині – 85 р. потому – пам’ятник Тарасу Шевченку у центрі столиці лишається знаковим місцем для українців.

«Тяжке було життя Т.Шевченка, така ж, я б сказав, тяжка й історія будування йому пам’ятника», ... Читати далі »

Ще задовго до свого офіційного відкриття (перших відвідувачів прийняв 8 листопада 1935 р.) музей, як магніт притягував до себе людей. Відвідувачі, яких було чимало, часто висловлювали свої побажання якнайшвидшого його відкриття.

Серед інших поважних гостей - актори Чернігівського державного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, який на початку 1934 р.  отримав статус стаціонарного. Члени трупи театру неодноразово відвідували музей - про це свідчать відгуки у гостьовій книзі. Одне з них від 06.09.35 р. ... Читати далі »

Позиція музею щодо інциденту, який виник при підготовці та публікації допису рубрики #фотожиттєпис про спільне фото Тараса Франка і Хоми Коцюбинського.

З прикрістю визнаємо, що при публікації згаданого допису сталася помилка з посиланням на джерела використаної інформації. На жаль, внаслідок цього виникли непорозуміння щодо наукової доброчесності співробітника музею. Запевняємо, що ми не прагнемо ... Читати далі »

Відомо, що у Михайла Михайловича Коцюбинського та Івана Яковича Франка були тісні дружні стосунки. Знайомий був з чернігівським письменником і один із синів І. Франка – Тарас. Ось уривок з його спогадів: «…тато сказав нам заздалегідь, що в Криворівні перебуває славний новеліст, автор «Фата моргана» Михайло Коцюбинський… Коли ми познайомились із шановним письменником, він сказав між іншим: - От, бачите, заборонили мені лікарі лежати довго на сонці, але я вважаю кращим загинути від сонця, ніж жити в темряві…». 

Тарас був надзвичайно схожий на ... Читати далі »