Дещо про семінарії… Духовні семінарії готували священнослужителів і давали загальну середню освіту. Крім загальноосвітніх наук тут вивчали психологію, логіку, філософію, стародавні мови: латину та грецьку, а також   німецьку або французьку мови. На уроках літератури вивчали класичні твори, у старших – 5 та 6 богословських класах – моральне та догматичне богослов’я, священне писання, ораторське мистецтво.

Але семінаристи у першу чергу були молодими людьми, ... Читати далі »

Ім’я Олександра Вадимовича Забарного добре відоме шанувальникам літератури далеко за межами рідної Чернігівщини. Він автор численних публікацій у періодичних виданнях України і зарубіжжя, поетичних і прозових збірок.

Перші кроки у літературу юнак Олександр Забарний зробив як член літоб’єднання «Сонячні кларнети» у рідних Прилуках.

Під керівництвом Павла Олександровича ... Читати далі »

«У культурі серед цілої генерації трапляються поодинокі імена, які неначе овиднюють свій час, стають, як тепер кажуть, культовими художниками, візитівкою культури. Як на мене, таким художником-графіком ІІ половини ХХ століття став Георгій Якутович», - писав Роман Корогодський у статті «Поет образотворення, або долаючи четвертий поріг…»

14 лютого виповнюється 95 років з дня народження видатного українського графіка-станковіста, художника книги і кіно ... Читати далі »

У спогадах про Михайла Коцюбинського його дочка Ірина писала: «У нас чудовий садок. Він розподілявся стежкою, що йшла від сходів веранди, на дві частини. Ця стежка була обсаджена декоративними деревами, каштанами, липами, кленами, березами, ясенками.

Сад прикрашали: спірея, бульденеж, рожеві мигдаль та шипшина, жасмин, бузок. Синіли озерця барвінку, фіалок ... Читати далі »

«Проходять роки. Збігають насичені подіями дні, а в пам’яті залишається щасливе відчуття спілкування з молоддю. Воно навічно. Це те, що збагачує тебе, що не дає тобі старіти, спонукає ще довго залишатись молодим душею», - писав доктор філологічних наук, професор Григорій Васильович Самойленко у статті «Літературна студія Ніжинської вищої школи», вміщеній у журналі «Літературний Чернігів», №1 за 2005 рік. Цей випуск був присвячений 200-річчю Ніжинського університету.

У далекому 1970 році доля привела Григорія Васильовича до ... Читати далі »

Чернігів початку 1920-х років мав великі соціально-економічні проблеми. Місто відроджувалося після громадянської війни й поступово переходило до НЕПу, а служби соціального забезпечення створювали розгалужену систему так званих будинків забезпечення (на зразок сучасних територіальних центрів або пансіонатів – Авт.).

Цікаво, що такі будинки отримували імена не тільки політичних ... Читати далі »