У грудні 1894 року Михайло Коцюбинський приїздив до Чернігова, куди його запросив на хрестини дитини товариш із філоксерної комісії Василь Андрієвський. До цього на першому з’їзді «Громади» в Києві 30-літній Михайло познайомився з чернігівкою Вірою Дейшею. Не лише чарівною зовнішністю, а і багатством і глибиною внутрішнього світу захопила дівчина свого майбутнього чоловіка. Кількаденне перебування письменника у її рідному місті дало змогу відчути, що він зустрів головну жінку свого життя. Зав’язалося активне листування, а у вересні 1895-го разом із подругою Віра Устимівна приїхала на 2 тижні д ... Читати далі »

Небагато є у світовій літературі творів такої художньої сили, історичної правдивості, що так широко б розкривали невідомі глибини соціальних процесів на селі, як повість Михайла Коцюбинського «Fata morgana». Письменник розкриває у ній вічну, актуальну для всіх часів і народів тему: «Люди на землі і земля в душі людини». Сто двадцять років тому, в січні 1903-го, митець завершив написання її першої частини. Твір мав імпресіоністичний підзаголовок «З сільських настроїв». ... Читати далі »

Понад 100 років тому писалися листи, які сьогодні публікуємо в #епістолярнамозаїка.  Але проблеми, підняті в них, ніби з нашого сьогодення: нема згоди між українцями, кожен хоче бути головним, і ніхто не хоче робити чорнову роботу, важко рухається українська справа, яка тримається лише на ентузіастах. Євген Чикаленко і Михайло Коцюбинський, меценат і митець. Обидва несуть свою важку ношу і можуть хіба лише сповідатися один одному у листах.

Високоповажаний Михайло Михайловичу!

Прочитавши отсе зараз Ваше чудове оповідання  в збірникові «З неволі», скортіло мене написати до Вас скілька слів, поскаржитись Вам на Вас же самих та на багатьох земляків-приятелів, з якими гадалось колись вкупі працювати… ... Читати далі »

У червні 1892 року Михайло Коцюбинський прибув до села Каменчі Оргіївського повіту Бесарабської губернії. Там він приступив до роботи розвідувачем філоксери (тля, шкідник винограду) в партії Панаса Погибки. Оселився Коцюбинський в окремій кімнаті, щоб мати можливість у вільний час готуватися на атестат зрілості. Це було йому необхідно для вступу в університет.

Розвідувачі та технічні працівники на філоксерних роботах працювали ... Читати далі »

Будинок Михайла Коцюбинського у Чернігові. Кожен, хто хоч раз бував тут, пам'ятає затишок його кімнат. Ось, наприклад, простора їдальня з широким венеційський вікном, у яке влітку заглядає зелень жасмину. Посередині кімнати – обідній стіл, сервірований до сніданку для великої родини письменника. Стіни кімнати прикрашають твори живопису та графіки. Ліворуч від входу в кімнату привертає увагу картина, на якій зображено сільський пейзаж - надвечірнє поле, поволі пасеться худоба, а на передньому плані зображено пастушка, що лежить і вдивляється кудись в далечінь. Творцем цього пейзажу є Василь Григорович Кричевський – видатний український художник, архітектор, графік, художник театру і кіно, фундатор української професійної університетської архітектурної і художньої освіти, творець стильового напряму Український архітектурний модерн. Сьогодні, 12 січня, минає 150 років з дня народження цього геніального українського митця. ... Читати далі »

11 січня – Міжнародний день слова «дякую». Його було засновано для того, аби вкотре висловити слова подяки близьким людям. Звичайно, особливий привід для цього не потрібен, бо вже тільки за те, що маємо рідних та близьких, можна їм сказати: «Дякую!».

Ідея заснувати Міжнародний день слова «дякую»  виникла у миротворчих організацій. Цього дня у всьому світі організовують веселі конкурси та флешмоби, благодійні акції, ... Читати далі »