З 25 листопада до 10 грудня в Україні та в багатьох країнах світу починається акція «16 днів проти насильства». Її мета – привернення уваги всього світу до проблеми насильства у будь-яких його проявах та пошуки способів подолання цього негативного соціального явища. Тут мова йде не лише про насильство в сім’ї, зокрема жорстоке поводження із дітьми чи жінками, а і про проблему торгівлі людьми. На знак підтримки люди в різних країнах світу на свій одяг пов’язують помаранчеву стрічку. Помаранчевий – офіційний ... Читати далі »

Одна із останніх світлин письменниці була подарована Чернігівському музеєві Михайла Коцюбинського в листопаді 1940 року. На той час припало 55-річчя літературної діяльності Ольги Кобилянської. Знаменну дату українці відзначили у Чернівцях. Через багаторічну недугу Ольга Юліанівна не могла прибути на святкування до міського театру, тому слухала численні привітання і відповідала на них по радіо. Наступного дня група українських літераторів відвідала ювілярку вдома, на тихій вулиці Одобеску.

Ольга Юхимівна через два паралічі втратила силу в ногах і була змушена переважно сидіти в кріслі, в якому рідні ... Читати далі »

Чернігів завжди надихав художників своїми краєвидами. І кожен живописний твір мимоволі стає мистецьким переосмисленням знайомих нам картин міського життя, в якому автор завжди знаходить незвичний ракурс чи особливу деталь в кольорах, освітленні, хитросплетінні візуальних образів, тим самим спонукаючи споглядача його живопису подивитися на світ очима митця, відкрити для себе нові горизонти сприйняття дійсності.

Саме такими є роботи чернігівської мисткині Олени Володимирівни Саченко, яка 2012 року була відзначена обласною літературно-мистецькою премією ім.М.Коцюбинського у номінації «Декоративне та образотворче мистецтво» за цикли робіт «Мій Чернігів» та «Шлях душі». ... Читати далі »

«Не правда ж, є наче щось спільне між вогнями і співом? Як окремі вогні вгорі змішали свій дим, так і окремі хори, як пломінь, сильні й яскраві, зіллялись в нестройну хвилю, в мозаїку згуків. Є в сьому якась дика принадність, щось воно будить. Я сам хочу співати, своє щось, окреме, аби співати. Розкласти священний вогонь і видобуть з грудей дрімаючий предківський голос», - так М.Коцюбинський у нарисі «Як ми їздили до Криниці» описує свої враження від вечірнього дійства, яке йому доводилося спостерігати під час поїздки на ярмарок у с.Єнківці Лубенського повіту.

Згодом враження отримані під час подорожі будуть творчо переосмислені письменником та ляжуть в основу новели, що з’явилася на світ 115 років тому у листопаді 1908 року. ... Читати далі »

Незадовго до від’їзду Михайла Коцюбинського до Італії у квітні 1909 року його відвідав почесний гість – дослідник слов’янських літератур Нобелівського інституту при Шведській королівській Академії наук Альфред Єнсен. «Його приїзд до Чернігова був визначною подією. Пригадую, з яким хвилюванням чекали Єнсена в нашій господі. Михайло Іванович Жук, який був у той час у нас, виглядав гостя, бо батько, лежачи в ліжку, не міг відповідним чином його зустріти. Татові було прикро, що в цей весняний день здоров’я не дозволяло йому не тільки ... Читати далі »

Кожного року у другу неділю листопада відзначають День виноградаря і винороба. Цьогоріч свято припадає на 12 листопада. Зігрітий теплим промінням українського сонця, вирощений з любов’ю виноград у руках справжніх професіоналів перетворюється на неймовірно смачний продукт.

Цікаво, що полюбляв налите сонцем виноградне вино і Михайло Коцюбинський. Перебуваючи в Неаполі, він писав своїй дружині: «…Сьогодні кур’єр примчав мене до Неаполя. Обідаю. Знайшов ресторан, у якому колись обідав. ... Читати далі »