«З невимовною тугою у серці берусь я за перо, щоб подати відомості про смерть нашого славетного поета байкаря Леоніда Івановича Глібова, який упокоївся 29 жовтня р.1893 о другій з половиною годині вранці, проживши на світі 66 років і 8 місяців з днями», - писав український громадсько-політичний діяч, чернігівець О.Тищинський у життєписі свого близького приятеля. Згодом, створений ним біографічний нарис було опубліковано замість передмови у збірці творів Л.Глібова, що була укладена видавництвом «Вік» та вийшла друком у Києві 1904 р. Ця збірка з дарчим підписом Олександра Глібова донині зберігається у меморіальній бібліотеці М.Коцюбинського. ... Читати далі »

Чи знаєте ви, що сьогодні, 8 листопада, - це особлива дата для Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського. Чому? Тому що саме цього дня 88 років тому перші відвідувачі переступили поріг меморіального будинку. Відтоді садиба Великого Сонцепоклонника гостинно відчиняє свої двері для кожного, хто прагне дізнатися більше про її господаря, - класика української літератури, письменника-імпресіоніста Михайла Коцюбинського.

Будинок письменника перетворився на музей стараннями ... Читати далі »

Теплі дружні стосунки і глибока діяльна любов до української культури поєднували Михайла Коцюбинського з Миколою Лисенком. Листування між ними розпочалося у січні 1898 року, особисте знайомство відбулося 1901 року у Чернігові.

В альманасі на згадку про Пантелеймона Куліша «Дубове листя» (1903) упорядники видання М.Чернявський, ... Читати далі »

Щороку з 27 жовтня по 4 листопада настають сумні роковини в історії української культури, адже саме в ці дні 1937 року в карельському урочищі Сандармох було розстріляно 1111 осіб, які були в’язнями Соловецького табору особливого призначення, а з-поміж них – цілу плеяду яскравих представників української інтелігенції: літераторів, науковців, культурних, громадських і політичних діячів. Саме це урочище, що знаходиться за 19 км від Медвеж’єгорська, стало місцем останнього спочинку для Миколи Зерова, Леся Курбаса, Марка Вороного, Валер’яна Поліщука, Миколи Куліша та сотень жертв радянського терору. ... Читати далі »

Майже два десятки літ жив у Чернігові талановитий графік, живописець і поет, поет, мемуарист і фотомитець Михайло Іванович Жук. Тут він знайшов добрих друзів, талановитих учнів і кохану дівчину Анастасію Григорівну Павловську. На початку 1909 року вони одружилися.

Жуки були дуже гармонійною парою. Чарівна вчителька рукоділля народила двох синів: Миколу і Георгія. Багато випробувань ... Читати далі »