У номінації «Поезія» на здобуття Обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендує Микола Лелюк. Кандидатура висунута Киселівським ліцеєм Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за книгу  «Посивіле сонце моє» 2024 р.

Микола Іванович Лелюк  народився 19 грудня 1942 року в селі Малинівка Чернігівського району та області, у селянській родині. Після закінчення семирічки працював на різних роботах у колгоспі: пас отару, вчився на механізатора, ... Читати далі »

Протягом 22 травня – 29 червня 1934 року було проведено інвентаризацію будівель, розміщених на території садиби родини Коцюбинських (підпорядковувалися наросвіті Чернігівської області; у будинку родини Коцюбинських розташовувалася бібліотека – Авт.). За результатами обстеження були заповнені таблиці під загальною назвою «Інвентарно-оціночне обстеження» (будівельний квартал 174, садибна ділянка 2, адреса: Коцюбинського, 3).

Відомість складалася з кількох розділів: «Володіння будівлею», «Користування будівлею», «Впорядкування будівлі», ... Читати далі »

У номінації «Поезія» на здобуття Обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендує Світлана Коробова. Кандидатура висунута літературною спілкою «Чернігів» та журналом «Літературний Чернігів» за книгу «Подих любові» 2026 р.

Любов до художнього слова, до літератури Світлана Коробова увібрала у своє серце ще в дитинстві, навчаючись у школі, а згодом – в університеті. Людина добре розуміє життя, ... Читати далі »

У передмові до збірки верлібрів Анатолія Мойсієнка Євген Баран писав: «Нова книга «Леза зел» укладена на основі верлібрових текстів. Анатолій Мойсієнко постає як один із найпослідовніших поетів експериментального плану. Його верлібри, верлібри-паліндроми, шахові поезії, вписані в контекст української модерної традиції. Зрештою, вони самі є традицією, і самі є культурою.

Такі книги не потребують поспіху ні в написанні, ні у виданні. Вони ... Читати далі »

Цього дня 105 літ тому у буремному липні 1921 р. у Ржищеві на Київщині народився видатний український художник-монументаліст, живописець, графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), лавреат Шевченківської премії (1995, посмертно) Іван-Валентин Задорожний.

Нелегка доля випала митцеві. Зовсім малим втратив матір та мусив рости з жорстокою мачухою. У голодні 1930-ті опинився в Києві, де, як міг, сам заробляв на кусень хліба, ночував, де доведеться. На якийсь час у місті його прихистила родина Гніздовських. Тут 1934 р. він, за документами, отримав своє друге ім’я – Валентин. У той же час влаштувався у газету «Вісті», де спочатку працював кочегаром, посильним, а згодом виконував роботу ретушера. ... Читати далі »

Відома українська співачка Жанна Боднарук в одному з інтерв’ю розповіла: «Я народилася в музичній сім’ї. Тато в мене – хормейстер Боднарук Любомир Мирославович, знаменитий диригент, один із найкращих у Європі. А моя мама, Любов Федорівна, спочатку працювала в музичній школі, а пізніше – на чернігівському радіо та телебаченні. Мама і стала моєю першою вчителькою з фортепіано. І в дитинстві я вже мріяла про творчість. У дитинстві я слухала різну музику: і народну, і популярну, і джазову, і класичну. У мене були широкі можливості для творчого розвитку.

Моє дитинство було щасливим. Ми з батьками їздили ... Читати далі »