У світову літературу Василь Семенович Стефаник увійшов як видатний майстер психологічної новели. Прозова спадщина Василя Стефаника невелика за обсягом. Це близько 70 новел, що склали його прижиттєві збірки «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926), а також видання «Твори» (1933).

Загальне визнання самобутності таланту Стефаника прийшло вже після появи його першої збірки новел «Синя книжечка». ... Читати далі »

Документ «Відомості про кадри Чернігівського державного літературно-меморіального музею М.М. Коцюбинського за станом на 15 квітня 1958 року» не засвідчив принципових змін у штаті музейних працівників, хоча сам він зріс до 13 чоловік.

Музеєм продовжувала керувати Ірина Коцюбинська, а її заступником залишався Лука Прокопенко. Науковою роботою займалися: Наталія Тихомолова ... Читати далі »

Заслужений діяч мистецтв України, заслужений працівник культури України, кавалер ордена «За заслуги ІІІ ступеня», почесний громадянин Чернігова – усе це одна дивовижна людина, три десятки років творчого життя якої були пов’язані з нашим містом.

У 1979 році Любомир Мирославович Боднарук був запрошений очолити ансамбль пісні і танцю «Полісся» Чернігівської обласної філармонії. Цей художній колектив об’їхав з концертами не лише ... Читати далі »

Восьмого травня в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського розпочала свою роботу виставка бібліотечних матеріалів, присвячена Дню пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр «У полум’ї війни: сторінки історії». На ній представлена література з наукової бібліотеки музею, з якої можна почерпнути інформацію та глибше осмислити події Другої світової війни.

У вітрині – історична та документальна література, що ілюструє ... Читати далі »

2 травня 1956 року пішов у небуття Хома Михайлович Коцюбинський. Пішов…. І разом з ним пішла ціла епоха. Адже саме він разом з родиною та однодумцями майже все своє життя присвятив справі збереження пам’яті та творчості рідного його брата Михайла Михайловича Коцюбинського.  

А цій справі він віддався повністю. Згадаємо хоча б ситуацію щодо будівництва на території музею адміністративного будинку. ... Читати далі »

У документі «Відомості про склад робітників Літературно-меморіального музею М.М. Коцюбинського Комітету у справах культурно-освітніх установ УРСР» (1953 рік) принципових змін не відбулося.

Посаду садівника, замість Петра Савича Нємченка, обійняв Дмитро Юхимович Тарасевич (відомості про нього відсутні), двірника – Марія Веніамінівна Лобас (1929 року народження; українка, закінчила семирічку; приступила до роботи у 1952 році; перед початком Другої світової війни та під час окупації не працювала ... Читати далі »