1898, 19 лютого, Житомир


Нарікаєш мене “ділопроізводителєм”, дорога Вірунечко, а я став з якогось часу таким невірним Хомою, що поки не вкладу руки в рани – не можу бути цілком певним. З листа твого видко, що про мене таки думають; погано лише, що одкладають назначити – бо 2 тижні – час довгий, а до того часу можуть і забути про мене. А проте, як видко, є шанси і за назначення.

Питаєш, чи мене вж ... Читати далі »

1898, 18 лютого, Житомир


Ти мене трохи заспокоїла своїм листом. Юрасикові краще, ти здорова, нічого лихого не сталося вдома. Одно тільки погано, що мама не хоче послухати мене й їде до Вінниці. Хоч би шуба добра трапилася. Як то ти справишся сама, Вірунечко моя кохана? Я навіть не відаю, чи надовго їде мама, коли вони повернуть.

А я, моя дитино, сумую тут і чогось боюсь надіятись, що мені дадуть таки пос ... Читати далі »

Чернігівський літературно-меморіальний-заповідник Михайла Коцюбинського запрошує на вечір-реквієм «А Сотню вже зустріли небеса», присвячений пам’яті Героїв Небесної Сотні.

У програмі вечора: спогади учасників Революції Гідності, документальна хроніка протистояння, авторські поезії та пісні, присвячені Євромайдану, виставка бібліотечних матеріалів.

Захід відбудеться 19 лютого о 13-30.

Вхід вільний.

1898, 17 лютого, Житомир

Серденько моє любе!
Гримаєш на мене, бідного, коли я виявляю сум, одібравши короткого листа від тебе. Та ж і ти, донечко, нарікаєш на мої короткі листи, значить, оден одного ми розуміємо.
Нині зовсім не було від тебе звістки, і я думаю-гадаю, що б то мало значити. Чи лист пропав, чи запізнився, чи, може, вдома не все гаразд. Отак, живучи оддалік від родини, чуєш, як розвиваєтьс ... Читати далі »

1898, 16 лютого, Житомир
Мінель, 22.

Серденько моє миле! От і добре, що Юрась вже перебув найтяжчий період. Тепер він помалу поправлятиметься, тільки коли б він не роздряпав собі ранок на ручках. Що ти зробиш для забезпечення сього?
У мене, дитиночко, і досі Боржковськ[ий]. Поїде тільки завтра. Він збирається їхати на Бессарабію, на філоксеру. Через те напишу тобі знов короткого листа, а ти не гнівайся за це, ... Читати далі »

1898 15 лютого, Житомир
Мінель, 22.

Кохана дитиночко!
Не турбуйся, що Юрась такий бідний, горить. Він скоро поправиться, а поки що – ти не дуже муч себе, Вірунечко, щоб це не одбилося на твому здоров’ї.

Я радий, що, може, буде мені посада, хоч надіятись зовсім не можу, аж поки не дістану певної звістки.
Пишу тобі нині кілька слів, бо у мене Боржовський, а завтра він їде, то треба пе ... Читати далі »