Василь Шкляр – один із найвідоміших сучасних українських письменників, твори якого стали улюбленими багатьох. Серед найвизначніших романів Василя Шкляра – «Залишинець. Чорний ворон», «Троща», «Ключ», «Треба спитати у Бога», «Елементал», «Праліс», «Кров кажана» та інші. Культовий роман «Ключ» зібрав чималу колекцію нагород і в останні роки був 12 разів виданий в Україні та за кордоном. Твори Василя Шкляра вже перекладені багатьма іноземними мовами – англійською, болгарською, шведською, словацькою.

2017 року письменник завітав і до Чернігова – в ... Читати далі »

У номінації «Поезія» на здобуття обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендує Ольга Пилипчук за книги «Борзнянським шляхом», «Ангели в бронежилетах», «Іду в Мотронівку», «Куліш в Мотронівці», «Роздуми Ганни Барвінок».

Українська поетеса Пилипчук Ольга Андріївна народилася 10 вересня 1941 року на Чернігівщині (хутір Мотронівка – Кулішівка). Навчалася в м. Ніжин Чернігівської області, після чого тривалий час ... Читати далі »

Сьогодні, 6 червня, минає 180 років від дня народження польськомовної письменниці білоруського походження; мисткині світового рівня Елізи Ожешко (Eliza Orzeszkowa), кандидатуру якої двічі висували на здобуття Нобелівської премії з літератури (у 1905 і 1909 роках). Творча спадщина письменниці охоплює майже шістдесят томів художніх творів, публіцистичних і літературно-критичних робіт, а також десять томів творів епістолярного жанру ... Читати далі »

Міжнародний день захисту дітей був заснований у 1949 році. Уперше його відзначали в 1950 році в 51-й країні світу. Тоді і ООН підтримала цю ініціативу та визнала захист прав, життя і здоров’я дітей пріоритетним напрямком своєї роботи.

Наша держава долучилася до відзначення Міжнародного дня захисту дітей у 1998 році. Цей день було започатковано в Україні відповідно до Указу Президента від 30 травня 1998 року «…на підтримку ініціативи Міністерства України ... Читати далі »

Коло Абрума збирався народ. До нього простягалися руки, його оточали бліді, зжовклі обличчя, червоні од нічниць очі. І всі благали: ша! Тихо… не клич біди… Абрум замовк. І серед тиші йому зробилось страшно. Тут, в тім містечку, де він родився та зріс, де стільки літ, до старості самої, провів у праці для себе й других, він опинився як серед моря на кораблі, який зараз потоне, а навкруги б'ють хвилі і реве вітер у чорних просторах. І нізвідки нема рятунку. Абрум обвів усіх очима. Ті неспокійні блискучі очі, з якими стрівся, так само казали: нема рятунку…

Все тіло дивно напружилось у нього, і він відчув серцем ... Читати далі »