…Марічка його прийняла, як би давно сподівалась: він буде з нею пасти овечки. А й справді! Нехай жовтаня та голубаня для себе б'ють в колокільці та вирікують в лісі, а він йме пасти її ягнята.

І як вони пасли!

Білі ярки, забившись у холодок під смереку, дивились дурними очима, як качались по мхах двоє дітей, дзвонячи в тиші молодим сміхом. Втомившись, вони забирались на біле каміння ... Читати далі »

Кінематографічні традиції Чернігівщини давні й багаті. На Придесенні професіоналами й аматорами створено чимало науково-популярних, документальних, телевізійних і художніх кінострічок. Ціла низка фільмів присвячена Михайлові Михайловичу Коцюбинському і його творчості. Цьогоріч виповнилося 50 років з дня прем’єрного показу в Чернігові кінокартини «Родина Коцюбинських».

У серпні 1969 року до міста прибула творча група Київської кіностудії імені О.П.Довженка і розпочалися натурні зйомки ... Читати далі »

Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів.

Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... ... Читати далі »

…Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері... отак трошки, з легким скрипінням, і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... всі ті, що складали у моє серце, як до власного сховку, свої надії, гнів і страждання або криваву жорстокість звіра. Всі ті, що я не можу розминутись із ними, що мене утомили... Що ж дивного в тім, коли вони ще раз прийдуть... От я їх вже бачу. Ба, ба! Як вас багато...

Се ви, що з вас витекла кров в маленьку дірку від ... Читати далі »

Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю мокрі коси. Пливе у сірі безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає сум. Плачуть голі дерева плачуть солом’яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли осміхнеться. Сірі дні зміняють темнії ночі. Де небо? Де сонце?

Міріади дрібних крапель, мов умерлі надії, що знялись занадто високо, спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. ... Читати далі »

Михайло Михайлович Коцюбинський був справжнім естетом, глибоким знавцем і шанувальником як народної, так і класичної музики, театрального мистецтва і кіно. У юнацькі роки він сам залюбки грав у аматорських виставах, пізніше це захоплення передалося його дітям.

27 лютого 1907 року (за ст.ст.) на запрошення Михайла Михайловича до Чернігова приїхав М.В.Лисенко і дав концерт з участю відомого ... Читати далі »