«В історії світової літератури, мабуть, не найдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням» (Василь Стус).

Цими січневими днями минає 130 років від дня народження «дивного мрійника з очима дитини і розумом філософа» – поета світового масштабу Павла Григоровича Тичини (1891–1967). Для нас, його нащадків, це ще одна нагода вшанувати пам’ять митця, по-новому пізнати творчість «яблуневоцвітного генія України» ... Читати далі »

Коло Абрума збирався народ. До нього простягалися руки, його оточали бліді, зжовклі обличчя, червоні од нічниць очі. І всі благали: ша! Тихо… не клич біди… Абрум замовк. І серед тиші йому зробилось страшно.

Тут, у тім містечку, де він родився та зріс, де стільки літ, до старості самої, провів у праці для себе й других, він опинився як серед моря на кораблі, який зараз потоне, а навкруги б'ють хвилі і реве вітер у чорних просторах. І нізвідки нема рятунку. ... Читати далі »

 Агатангела Кримського називають одним із найбільших поліглотів кінця ХІХ - початку ХХ століття, бо ж знав він десятки мов. Якось, було, на запитання, скількома мовами володіє, він жартома відповів, що йому простіше назвати, якими мовами він не володіє, аніж назвати всі, на яких може читати й говорити.

Аби перерахувати напрямки наукової діяльності Агатангела Кримського, знадобиться майже ціла сторінка. Він був визначним істориком Сходу, ... Читати далі »

Сьогодні, 7 січня, минає 10 років від дня смерті знаної літературознавиці, дисидентки, правозахисниці Михайлини Коцюбинської (1931-2011).

Михайлина Хомівна Коцюбинська народилася у Вінниці 18 грудня 1931 р., де її батько, брат письменника Михайла Коцюбинського – Хома, створював і керував музеєм  М. Коцюбинського. Мати — Катерина Яківна Бедризова, кримська вірменка за походженням, познайомилася із Хомою у Києві, ... Читати далі »

Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку. Вона мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась. Я чув свої лікті: ось-ось там трісне і вони вилізуть. Я почув навіть прикрий холодок в лікті, коли виліз з вагона і побачив на станції якийсь шарабан. Я відгадав. Се були коні, вислані з економії, і голений хурман в широкій бурці, в шкуряному картузі взяв з рук моїх чемодан і навіть підсадив "пана навчителя".

Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою, ... Читати далі »