Рятуючись на Капрі від холодної зими М.Коцюбинський через листи підтримує зв’язок з близькими людьми, серед яких і Є.Чикаленко. Епістолярна мозаїка продовжується.

Дорогий Євгене Харламповичу!

Певно, Ви вже повернули з Петербурга, і мій лист буде чекати на Вас. ... Читати далі »

День закоханих або ж День Cвятого Валентина – це одне із найромантичніших свят у році, яке відзначають 14 лютого. Одна з легенд розповідає, що Валентин був лікарем і проповідником у Стародавньому Римі. І хоча в ті часи християни в Римі переслідувалися, він став священиком.

Валентин жив за часів Клавдія II, який славився загарбницькими війнами. Коли у Клавдія виникли проблеми з набором нових солдат ... Читати далі »

Старі чернігівські будинки… Дерев’яні, часто полуплені стіни, старі віконниці, подекуди ще збереглось дерев’яне мереживо, яке так настійливо витісняється з наших вулиць сучасними оздобами. А за тим втрачається і обличчя міста, таке колоритне, оригінальне, не схоже ні на яке інше. Дуже часто ці будиночки мають понад столітню історію, в їхніх стінах зростало не одне покоління чернігівців. ... Читати далі »

Михайло Коцюбинський пильно стежив за творчістю своїх колег, цікавився новими їх творами, завжди приязно підтримував і заохочував до подальшої праці. Сьогодні #епістолярнамозаїка пропонує лист М.Коцюбинського до чудового українського новеліста В. Стефаника. У той час, коли писався даний лист, Стефаника було обрано депутатом австрійського парламенту і він відійшов від літературної праці. Коцюбинського це печалило, він хотів більшої активності молодого автора на полі літературному, а не політичному, оскільки таких яскраво обдарованих літераторів було небагато. ... Читати далі »

Погожий літній день 1898 року. Буйно квітне  акація, світить ясне сонечко. П’ятеро молодих людей насолоджуються красою поліської природи і коротким перепочинком між численними службовими справами. Термінова робота в Чернігівській губернській управі завершена його сумлінними працівниками. Лише ввечері або вночі В.Самійленко, Б.Грінченко, М.Коцюбинський можуть присвятити справі для душі – творчості.

Вони збираються на вулиці Сіверянській, 3 на літературні ... Читати далі »

Екслібрис (лат. ex libris – «з книжок») – термін, котрий використовують на позначення книжкового знаку, невеликої художньо виконаної етикетки, де вказано, кому належить книжка. Перші екслібриси в Україні з’являються на межі 16-17 століть. Виникненню художніх книжкових знаків передували рукописні написи на книзі з ім’ям власника. Так, навіть у меморіальній бібліотеці М.Коцюбинського на багатьох книгах можна побачити підпис з ім’ям письменника, зроблений ним особисто або кимось з родини, крім того, трапляються і прості книжкові знаки у вигляді штампа з ім’ям власника.

У 1977 р. виникає ідея створення екслібрису вже для музею М.Коцюбинського у Чернігові. ... Читати далі »