Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського – невичерпне джерело натхнення для багатьох поколінь українських літераторів і художників. Після відвідин квартири письменника і зеленої експозиції – чудового садка, з любов’ю відновленого донькою письменника Іриною Коцюбинською, на світ з’явилися поезії Кузьми Журби «Тут жив Коцюбинський», Станіслава Реп’яха – «Чернігівські октави», Любові Забашти - «Агава Коцюбинського», «Квітка Агави».

Євген Гуцало поетично розповідав про улюблені рослини садиби Коцюбинських: «Тут, у садку, живе блакитна лілія агапантус; рожева та біла півонії; кущі бульдонежу, схожі на невеликі снігові шапки; кущі спірею, навесні облиті паруючим молоком; червоні маки, столітні, у блискучих пелюстках яких купаються сонячні зайчики; блакитні півники – їхній кирпатий цвіт із здивованим замилуванням позиркує навколо; жовтий лілейник, вербени, бальзамін, каприфоліум…»

Олекса Якович Ющенко, лауреат Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського 2001 року, - автор багатьох збірок поезій, нарисів, спогадів. З юнацьких літ поет приріс душею до музею-садиби Сонцепоклонника. Його перу належать вірші «Болдина гора в Чернігові», «З іменем Коцюбинського», «Зустрічі», «І постає у пам’яті «Моргана», «Капрі», «Коцюбинський в гостях у Франка», «Коцюбинський прощається з Кононівкою», «Мальва», «Криворівня», «Повсюду бачив рідний край», «Біля криниці Коцюбинського», «Не знаю, що у світі є ніжніше «Інтермецо»…».