І знову цікава архівна знахідка. 28 лютого 1927 року при Чернігівському окружному виконавчому комітеті було створено Чернігівську комісію по увічненню пам’яті Михайла Коцюбинського. Комісія, зокрема ставила перед собою завдання – збереження будинку родини Коцюбинських у первозданному вигляді.

Спогади щодо зовнішнього вигляду будинку та його внутрішнього облаштування на адресу Комісії надіслала Ірина Михайлівна Коцюбинська, супроводжуючи їх невеличкими рисунками.

Ірина Михайлівна згадує… «Будинок був пофарбований палевим кольором (світлий відтінок жовтого – Авт.) з темно-рудою смугою на віконницях та балконних стовпах. Дах був зелений. Огорожа всієї садиби була простою, дощатою. Брама була надзвичайно високою, міцною та нефарбованою як й огорожа.

У кабінеті Михайла Коцюбинського (у певний період кімната відігравала подвійну роль – була і кабінетом, і спочивальнею – Авт.) шпалер не було. Стіни у дівочій і бабусиній (мати Михайла Коцюбинського Гликерія Максимівна – Авт.) кімнатах та всі печі були побілені».    

Окрема тема – шпалери. Ними були прикрашені вітальня та їдальня. У вітальні були кремові шпалери з квітами та виноградним листом в осінніх тонах. Вони вкривали тільки 2/3 верхньої частини стіни, а внизу та по кутах були шпалери темно-зеленого кольору. Тонкі золоті смуги відокремлювали зелений колір на стіні від кремових шпалер. У їдальні шпалери були темно-горіхового кольору з яблуками та темним цвітом яблунь.    

Гра кольорів надавала затишку кімнатам, у яких збиралася вся родина Коцюбинських та її гості – на літературні суботи, на прослуховування гри на роялі, на Новий рік, Великдень тощо.

Документальне першоджерело зберігається в Державному архіві Чернігівської області.