26 червня 1940 р. «миролюбивий» Радянський Союз в ультимативній формі зажадав від Румунії повернути Бессарабію і передати Північну Буковину. Причому аргументація щодо Буковини претендувала на нове слово в світовій дипломатії: як «незначне відшкодування за великий збиток, нанесений Радянському Союзу і населенню Бессарабії 22-річним румунським пануванням». Виходячи із агресивних сталінських планів Другої світової війни, слід гадати, що ключовим тут є слово «незначне» – з явним натяком на продовження процесу «відшкодувань».

А коли Румунія спробувала обережно заперечити наведену аргументацію і звернути увагу на історію Бессарабії до 1918 р., ... Читати далі »

Відступаючи перед нацистами влітку 1941-го, радянська влада знищила у в’язницях на території Західної України, за різними оцінками, від 9 до 20 тисяч людей. Згодом знищення в’язнів тривало в центральних і східних регіонах.

Одна з перших масових екзекуцій у рамках так званого “розвантаження тюрем” відбулася саме 23 червня 1941-го у в’язниці Луцька. Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня у тюремному відділенні управління НКВД у Волинській області утримувалося 2 117 ув’язнених: ... Читати далі »

1917, 23 (10) червня – Центральною Радою прийнято І Універсал, що проголосив автономію України.

Українська Центральна Рада все голосніше ставила на порядок денний питання українізації війська, адміністрації, шкільної справи, врешті – повноцінної автономії  України. Наприкінці травня делегація Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком виїхала в Петроград для перегорів із Тимчасовим урядом Росії, однак не знайшла порозуміння ні з урядовими структурами держави, ні з керівництвом Петроградської ради робітничих і селянських депутатів.   ... Читати далі »

1917, 18 (5) червня – розпочався 2-й Всеукраїнський військовий з’їзд. Він продовжив процес українізації армії, розпочатий попереднім з’їздом місяцем раніше.

Солдатський форум, попри заборону військового міністра Тимчасового уряду Олександра Керенського, проходив у будинку Оперного театру під охороною Богданівського полку і зібрав 2308 делегатів, які представляли понад півтора мільйона вояків-українців російської армії. Попередньо відкриття з’їзду планувалося на 17(4) червня 1917-го, однак через неочікувано великий наплив делегатів Троїцький народний дім, де базувався осередок клубу гетьмана Полуботка, не зміг вмістити всіх бажаючих. ... Читати далі »