1898 15 лютого, Житомир
Мінель, 22.

Кохана дитиночко!
Не турбуйся, що Юрась такий бідний, горить. Він скоро поправиться, а поки що – ти не дуже муч себе, Вірунечко, щоб це не одбилося на твому здоров’ї.

Я радий, що, може, буде мені посада, хоч надіятись зовсім не можу, аж поки не дістану певної звістки.
Пишу тобі нині кілька слів, бо у мене Боржовський, а завтра він їде, то треба пе ... Читати далі »

1898, 14 лютого, Житомир


Зірочко моя, Вірунечко!
Сьогодні дістав твого листа вранці, коли ще лежав в постелі. Дуже мені було приємно почати твоїм листом день. А почав я його доволі пізно, бо ходив до театру дивитися сінематограф. Програма була сливе така, як тоді, коли ти в Києві ходила дивитися. Дуже мені сподобалося, особливо деякі сцени. Ходив за лаштунки дивитися на апарат – теж дуже цікаво.

... Читати далі »

1898, 13 лютого, Житомир , Мінель, 22.

Кохана дитиночко, Вірусенько люба! Жалко мені Юрасика, що він сидить в хаті без свіжого повітря і такий блідий. Та це ще нічого, а от так завтра – позавтру почнеться гарячка, і тоді кілька день матимеш клопіт.
Дуже буде погано, коли Лідя справді думає поїхати до Вінниці (про маму я й не пишу, бо вона, певно, послухає мого прохання не їхати до Вінниці) сими днями. Все ж т ... Читати далі »

1898, 12 лютого, Житомир, Мінель, 22.

Серденько моє, я такий радий, що Ви всі здорові. Я теж не можу нарікати на своє здоров’я в останні часи.
Так часом голова болить, коли перевтомишся або маєш яку прикрість – та й годі. А то здоров. Сьогодні йду купатися, щоб ти вже не нагадувала мені.

Вчора їздив на пошту – подати телеграму Васі. Певно, нині вранці він дістане її.
У мене нічого нового. Маю бага ... Читати далі »

1898 11 лютого, Житомир

Що то моя дитиночка робить, чим вона так занята, що не має часу на лист до мене? Дуже я цікавий знати про всі клопоти й заняття моєї пташки. Судячи по собі, думаю, що то мусить бути якась велика, негайна робота, бо я все ж таки можу увірвати хвилиночку на лист до моєї Вірунечки.
Ти чекаєш на звістки про Когена. Отож нічого цікавого. Був Коген – і нема його. Покрутив хвостом і повіявся знов до ... Читати далі »

Чергова « Мистецька зустріч у музеї» відбулась 10 лютого у музеї Михайла Коцюбинського. Цей спільний проект музею та філармонійного центру розпочався у листопаді і триватиме до травня. Він присвячений пам’яті колишнього директора музею, онука Михайла Коцюбинського Юлія Романовича Коцюбинського. Тож цілком доречним був виступ письменника і журналіста Сергія Дзюби, який від імені оргкомітету міжнародної премії імені Пантелеймона Куліша в ... Читати далі »