У номінації «Поезія» на здобуття обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендує Ольга Батьковська за книгу поезії «Домінанта».

Ольга Василівна Батьковська, член Національної спілки письменників України та Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», авторка кількох поетичних збірок, висунута Чернігівською обласною організацією Національної спілки письменників України на здобуття обласної премії ... Читати далі »

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.Коцюбинського було засновано 1934 року. Першим директором став молодший брат письменника Хома Михайлович Коцюбинський. Саме він доклав зусиль до того, аби відновити будинок ... Читати далі »

Тепер Лазар їв мало. Каленик розказував Іванові, що Лазар боїться хліба. Раз він підгледів, як Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув. "Бо він святий",— сказав наголос. Ха-ха! Бо він святий! Хо-хо! — і обидва сміялись.

Вже кілька днів по Лазаря не приходив жандар. Та кожен раз, лягаючи спати, Лазар думав про нього і сподівався. Хто посилає жандара? ... Читати далі »

Дні минали за днями. Лазар спав досхочу, наїдався і грав у карти, напивався горілки і, розлігшись у м'якім кріслі, коверзував. Бо він тут пан! І що він схоче, те і роби. Спочатку, на самоті, його турбувало: коли ж се буде? І як воно буде? Лазар чекав. Ось-ось покличуть і поведуть; почнеться нова робота, нове життя. Час йшов, а Лазаря ніхто не кликав, життя не змінялось, і він вже думав, що про нього забули.

Але раз несподівано його збудили вночі. ... Читати далі »

Тихою ходою, ледве ступаючи натомленими ногами по свіжій ріллі, йшов за плугом парубок Семен Ворон. Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішались з гори в долину на спочинок, бо Семен нині трохи припізнився, доорюючи панський лан. Справді, було нерано. Осіннє сонце давно вже сховалось за горою, забрало з собою й проміння; лиш холодне небо кидало на чорну землю блакитне сяйво, дихало холодом й вогкістю.

Сумна та непривітна картина була перед очима в Семена: ... Читати далі »

8 червня 1855 року в селі Белелуї (тепер – Снятинського району Івано-Франківської області) у родині священика Івана Озаркевича народилася майбутня письменниця, публіцистка, піонерка жіночого руху на українській землі – Наталія Кобринська. Завдяки своїй наполегливості, цілеспрямованості вона стала однією з найосвіченіших жінок Галичини кінця ХІХ- початку ХХ століть.

Тривалий час Наталія Іванівна очолювала організований нею український жіночий рух ... Читати далі »