Вона народилася в Чернігові 12 липня 1899 року. Хрещеними батьками її стали відомі громадські діячі: Феодосія Степанівна Шкуркіна-Левицька та Ілля Людвигович Шраг – друзі родини Коцюбинських.

Ірина зростала допитливою та мрійливою дівчинкою, яку цікавило все навколо, особливо ж її вабили таємниці батькової творчості.

“Мене цікавило буквально все, що стосувалося батька. Як він пише, на якому папері, якою ручкою, як сидить у кріслі... Непомітно я пробиралась у передпокій біля вітальні, забивалась в темний куток між дверима, і звідси, через скляні двері вітальні, спостерігала за всім, що там відбувалося. Іноді, сидячи на сундучку, я писала на якомусь неможливому отруйно-оранжевому папері вірші”.

Коли діти стали дорослими й Ірина розповідала братам та сестрі окремі подробиці з життя батька, й вони дивувалися, не розуміючи, звідки їй відомі ці деталі та факти. “Не інакше, як підглядала?” - розпитував Юрій. Так воно й було насправді. ... Читати далі »

Ви, громадянине Горькій, маєте велике щастя – можливість повернутись до рідного краю. Не зважаючи на Ваші колишні опозиційні виступи проти компартії в основних питаннях революції, Вас приймають з одвертими обіймами. Ви – руський і друг Леніна. Ви маєте змогу зібрати скрізь, де хочете, всякі дані, що стосуються до зачепленого питання.

І коли б Ви схотіли так само чесно і обʼєктивно, як Бухарін, з даними науки і життя підійти до цього питання, коли б Ви теж кермувалися інтересами істини і визволення людства від усяких форм насили та експлуатації, ... Читати далі »

Вороги Великої Російської Імперії (головним чином – німці), заздрячи її могутності та славі, почали підкопуватися під неї, щоб розвалити її. З цією метою вони вхопилися за українське «нарєчіє», почали роздмухувати його і з нічого, можна сказати, створили цілий український рух. Взяли німці мапу Росії, єдиної та нєдєлімої, відділили на ній, скільки їм заманулося, губерній і почали насаджувати там штучну мову, штучну історію, штучну культуру, штучну державність. Руські уряди (за згодою величезної більшості руської демократичної інтелігенції), всіма державними засобами ... Читати далі »

Передмова

До вашої уваги пропонуємо лист знаного українського письменника, публіциста та державного діяча Володимира Винниченка (1880-1951) до  одного з провідних російських письменників Максима Горького (Олексія Пєшкова) (1868-1936) у зв'язку з нападками Горького у 20-х роках минулого століття на українську мову та культуру.

Михайло Коцюбинський товаришував з обидвома письменниками, зокрема з Горьким познайомився 1909 року на о.Капрі. В.Винниченка ж Михайло Михайлович відмовляв від переходу у російську літературу,  зокрема зауваживши у листі до нього від 13.01.1910: ... Читати далі »

Захочеш – і будеш.

В людині, затям,

лежить невідгадана сила.

Олег Ольжич

Доля не була милостивою до молодого письменника, борця за волю українського народу Олега Ольжича, та, не зважаючи на це, він проніс любов до своєї Батьківщини і народу крізь усе життя, якого також не пожалів, а поклав на вівтар боротьби за незалежність і свободу свого народу. ... Читати далі »