Восени 1881 року Михайло Коцюбинський їде до Кам’янця-Подільського. У цьому місті була публічна бібліотека, семінарія і гімназія. Юнак хотів підготуватися та скласти екзамен на атестат зрілості, що відкрило б шлях до університету. Семінаристи та гімназисти були членами гуртків освіти. Молодь багато читала. Серед молодих людей були популярні народницькі ідеї, тому М.Коцюбинський в цей час зблизився з народовольцями.

1882 року Михайло Коцюбинський брав участь у нелегальному ... Читати далі »

У грудні 1894 року Михайло Коцюбинський приїздив до Чернігова, куди його запросив на хрестини дитини товариш із філоксерної комісії Василь Андрієвський. До цього на першому з’їзді «Громади» в Києві 30-літній Михайло познайомився з чернігівкою Вірою Дейшею. Не лише чарівною зовнішністю, а і багатством і глибиною внутрішнього світу захопила дівчина свого майбутнього чоловіка. Кількаденне перебування письменника у її рідному місті дало змогу відчути, що він зустрів головну жінку свого життя. Зав’язалося активне листування, а у вересні 1895-го разом із подругою Віра Устимівна приїхала на 2 тижні д ... Читати далі »

Окраса музейної експозиційної будівлі – це ексклюзивна дерев’яна композиція із натурального дерева, що називається «Дерево життя» або «Криниця Коцюбинського». Вона пронизує всі три поверхи будівлі.

Над створенням цієї композиції у 80-х роках минулого століття працював талановитий художник-монументаліст Іван-Валентин Задорожний. Вона має вигляд чотиригранного стовпа, на кожній грані якого – вирізьблені ілюстрації до творів Михайла Коцюбинського. ... Читати далі »

День 22 січня 1919 року увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Проголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом всесильної енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Віримо, що територіальна цілісність ... Читати далі »

Небагато є у світовій літературі творів такої художньої сили, історичної правдивості, що так широко б розкривали невідомі глибини соціальних процесів на селі, як повість Михайла Коцюбинського «Fata morgana». Письменник розкриває у ній вічну, актуальну для всіх часів і народів тему: «Люди на землі і земля в душі людини». Сто двадцять років тому, в січні 1903-го, митець завершив написання її першої частини. Твір мав імпресіоністичний підзаголовок «З сільських настроїв». ... Читати далі »

Нервове перенапруження, тяжка праця, виключення зі складу «Просвіти» спричинили загострення хвороби серця у Михайла Коцюбинського. Лікарі радять письменникові відпочити десь на півдні, і він обирає для себе острів Капрі в Італії. Дорога туди пролягала через Чернівці, Львів, Відень, Венецію і Рим.

1 червня 1909 року Михайло Коцюбинський прибув на острів Капрі, і перші свої враження від нього він описав у листі ... Читати далі »