1897, 29 грудня, Житомир, вівторок.
А бачиш моє серденько: і дістала всі листи, а подумала, що Муся забуває тебе. Ні, моє серденяточко єдине, я тебе не забуваю, щодня думки мої й серце моє біля тебе. Я тільки й живу надією скоро побачити тебе та міцно, міцно пригорнути. Ти моє сонечко! І знов день збіг без особливих вражінь, блідо, не корисно, неприємно. Пошта тепер спізняється, і я сиджу в редакції до 4
...
Читати далі »
|
|