22 листопада в музеї-заповіднику відбудеться вечір-реквієм до річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні під назвою «Хто знав, хто вів смертям і втратам лік». Цей захід буде присвячено Дню пам’яті жертв голодоморів, коли Україна і світ вшановують вбитих голодом під час геноциду 1932-1933 рр.

Голодомор – масовий штучно організований голод, який влаштував комуністичний режим шляхом насильного вилучення продовольчих запасів у селян, що поєднувалось із широкими репресіями проти різних верств населення. Голодом було вбито мільйони людських життів. ... Читати далі »

У 1917 р. Чернігівська губернія складалася з 15 повітів. В контексті Української революції постало питання про кордони української автономної республіки. Центральна Рада та Генеральний Секретаріат вважали, що північні кордони Чернігівської губернії і повинні були стати державним кордоном з Росією. Тимчасовий уряд з тим не погоджувався, намагаючись відокремити від Чернігівщини чотири північні повіти: Мглинський, Суразький, Стародубський та Новозибківський як неукраїнські, своєю інструкцією від 4 серпня 1917 р. Центральна Рада не піддалася на шантаж і III Універсалом (листопад 1917 р.) визнала Чернігівську губернію в існуючих кордонах територією Української Народної Республіки. ... Читати далі »

1877, 14 листопада 1877 року у Києві народився Дмитро Володимирович Антонович, історик, мистецтвознавець, громадський діяч.

Син відомого українського історика Володимира Антоновича.

Українським рухом почав цікавитися ще в гімназійні роки. Навчався в Київському і Харківському університетах, які не закінчив через переслідування за участь у революційному русі. Основне коло наукових інтересів – історія мистецтва і театру.

Один із засновників і лідерів Революційної української партії (1900), програму для якої прохав написати Миколу Міхновського та видав окремою брошурою («Самостійна Україна»). А згодом став схилятися до ортодоксального марксизму, стояв біля витоків Української соціал-демократичної робітничої партії (1905). ... Читати далі »

За доброю давньою традицією у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.М.Коцюбинського на відзначення 95-ї річниці від дня народження знаного далеко за межами України поета і журналіста Кузьми Тимофійовича Журби відкрита виставка під назвою «Поет з теплом у серці й світлом в очах».

Саме таким, щедрим на добро, усміхненим і життєрадісним, запамʼятали його музейники. Кузьма Журба завжди охоче брав участь у літературних ранках і вечорах у музеї Михайла Коцюбинського. Школярі дуже любили декламувати вірш Кузьми Тимофійовича з його першої поетичної збірки «Над красунею Десною» (1956). ... Читати далі »

У грудні «Майстерня гарного настрою» Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського гостинно відчиняє свої двері та запрошує учнів шкіл на святкові майстер-класи.

Напередодні Дня Святого Миколая, з 4 по 19 грудня, музей-заповідник Михайла Коцюбинського чекатиме учнів молодшої та середньої шкільної ланки на майстер-класи з випікання й розпису глазур’ю святкового печива – «миколайчиків». ... Читати далі »

10 листопада 1764 року російська імператриця Катерина ІІ скувала гетьманство в Україні. Ще Петро І після смерті Івана Скоропадського в 1722-му не дозволив козакам обрати нового гетьмана, запровадивши першу Малоросійську колегію. Вона проіснувала п’ять років.

Внаслідок зміни влади в Росії – померли Петро І та його наступниця Катерина І – в 1727-му гетьманом обрано Данила Апостола. Але чергова російська імператриця Анна Іоанівна переграла ситуацію, і з 1734-го в Гетьманщині діяло Правління гетьманського уряду. Більш прихильною до козацтва виявила себе Єлизавета Петрівна, завдяки якій у 1750-му відбулися формальні вибори призначеного згори Кирила Розумовського. ... Читати далі »