1898, 6 лютого, Житомир, Мінель, 22.
Голубочко моя! Ніяк не можу помиритися, що ще недавно був з тобою, так недавно, що й смак поцілунка на устах лишився, а вже так далеко від тебе... і знов тільки в листах тебе бачу й чую. Коли б швидше до тебе! Сьогодні дістав листа від Когена. Межи іншим він пише (приводжу слова так, як вони стоять в листі): “Не позже 30-го января 1898 г. Вы получите Ваши деньги – да
...
Читати далі »
|
|