Листи з Житомира. Продовження | 17:20 | ||||
1898, 6 лютого, Житомир, Мінель, 22. Голубочко моя! Ніяк не можу помиритися, що ще недавно був з тобою, так недавно, що й смак поцілунка на устах лишився, а вже так далеко від тебе... і знов тільки в листах тебе бачу й чую. Коли б швидше до тебе! Сьогодні дістав листа від Когена. Межи іншим він пише (приводжу слова так, як вони стоять в листі): “Не позже 30-го января 1898 г. Вы получите Ваши деньги – даю Вам слово, это окончательно”. Це було б дуже добре; мені аж запахла воля. Може, тільки, своїм звичаєм, бреше. В конторі все застав добре, так що можна було б ще з день пробути вдома. Ну, та, певно, скоро побачимося. Адже – правда – треба зараз їхати додому, як тільки дістану залог, і не лишатися тут, хоч би ще посади в земстві не було? Правда чи ні? А що там чути в Чернігові? Коли б що вийшло добре для мене – телеграфуй мені, голубочко, а тим часом пиши. Серденятко моє! Цілую тебе й поздоровляю. Нині 2 роки, як ми повінчалися. Дякую тобі (слів мало) за те щастя, яке ти мені дала. Безперечно, ти дала мені багато гарного за цих 2 роки, внесла тепло й світло в моє одиноке життя. Ти мені дала кохання, приязнь щиру, високопробну приязнь, про яку я тільки міг марити. Серце моє! Слова того не скажуть, що скаже поцілунок, який я тобі од щирого переповненого щастям серця посилаю нині. Спасибі тобі, моя ти радосте, доленько моя хороша! Будьмо щасливі наперекір всім недогодам, неприємностям і турботам життьовим. Це від нас залежить. Послав тобі нині гратуляційну телеграму. Новин не маю жадних. От щось не присилають “Буковини”. Через що – не відаю. Не можу сказати, щоб дуже жалкував з цього поводу, бо не цікава газета. Серце моє! Я забув зробити одну річ. Виручи мене. Подивись в “Зорі” за цей рік, в якому числі патрет Мачтета, і напиши Костеві Паньківському (Львів, ул. Театинська, 19 Директору педагогическ[ого] институт[а]), щоб він вислав на твою адресу те число, якого, буцім, недостає нам. Зроби це, голубочко. Не пишу до його тому, що не знаю, яке число “Зорі”, а змусити його переглядати “Зорю” за рік – неделікатно. Можеш написати відкриткою (ще на 1 коп. наліпити марку). Цілую тебе, серце моє, нетерпляче жду від тебе звістки. Твій Муся. Маму, Юрася, Лідю цілую. ***************************************************************** Примітки: Не позже 30-го января - за старим стилем. Нині 2 роки, як ми повінчалися - Коцюбинські взяли шлюб 24 січня(за старим стилем) 6 лютого (за новим стилем) 1896 року у Вінницькому Преображенському соборі. ... патрет Мачтета – фотографія Мачтета Г.О. була вміщена у журналі “Зоря” за 1897 рік, ч. 18.
| |||||
Переглядів: 1315 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всього коментарів: 0 | |