Поетеса, літературознавиця, перекладачка і журналістка Світлана Короненко – авторка книг «Сузір’я веснянок», «Голос дощу», «Ворожба на віршах», роману «Мертва кров» та інших. Закінчивши факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, була співробітницею Ліги українських меценатів, працювала головною редакторкою радіоканалу «Культура» в ефірі Українського радіо. Її передачі про українську літературу здобули численну слухацьку аудиторію. ... Читати далі »

Також на столі стояли: «Преси: 2 з рожевого та сірого мармуру, прямокутні плитки. Один у вигляді шкляного прямокутника, зверху темно-синє гранчастого скла яйце. Один овальний, литого скла з голою дитиною в середині з бубком в руці.

На чорнильниці стояв маленький овальний портрет тата в мідній тонкій рамці під склом. Тато там знятий ще хлопчиком. Тут же стояло маленьке порцелянове погруддя Шекспіра. Приладдя для чищення пер. Мармурове сіре преспапьє. Попільниця – металеві ... Читати далі »

Випускниця Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Тетяна Винник відома як письменниця і журналістка, перекладачка. Вона – авторка поетичних збірок «Золотоноша», «Гетсиманська молитва», «Самоспалення» та інших, романів, повістей, казок і п’єс для дітей, кіносценаріїв. Конкурси «Гранослав», «Коронація слова», «Смолоскип» принесли літераторці численні престижні всеукраїнські і міжнародні премії.

На вірші Тетяни Винник молодіжний театр «Мушля» (Київ) ... Читати далі »

У своїх спогадах Ірина Михайлівна Коцюбинська зазначала: «У 1905–1906 роках письмовий стіл тата перенесли до вітальні, бо там було більше повітря і сонця. Крім того, ця кімната була більш ізольована. Стіл тата поставили під стіну ліворуч, як заходити до вітальні, під грубку, щоб татові було тепло. За цим столом у вітальні тато написав свої кращі твори. Стілець стояв під грубкою, і тато сидів обличчям до балконних дверей…

На вікнах висіли тюлеві білі гардини з квітами (маки) на круглих ... Читати далі »