20 листопада 1717 року у Ніжині на Чернігівщині народився Григорій (чернече ім’я Георгій) Осипович Кониський, філософ, письменник, церковний діяч.

Походив із шляхетської родини. Його дід був ніжинським війтом, батько – бургомістр і сотенний урядовець Ніжинського полку.

Навчався в Києво-Могилянській академії. Пізніше – професор поетики, риторики, філософії, ректор академії (1751-1755). В 1744-му прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі під ім’ям Георгій.

У 1755-му призначений єпископом Могилівським – єдиної на той час православної єпархії в Речі Посполитій. ... Читати далі »

20 листопада 2017 року виповнюється 100 років від ухвалення ІІІ Універсалу, що проголосив Українську Народну Республіку. Відтоді розпочався активний етап розбудови держави.

Події Української революції 1917–1921 років стали найважливішими з точки зору формування національної ідеї та державотворчих традицій – наш народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну державу, мобілізувавши національні сили. Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. ... Читати далі »

У 1917 р. Чернігівська губернія складалася з 15 повітів. В контексті Української революції постало питання про кордони української автономної республіки. Центральна Рада та Генеральний Секретаріат вважали, що північні кордони Чернігівської губернії і повинні були стати державним кордоном з Росією. Тимчасовий уряд з тим не погоджувався, намагаючись відокремити від Чернігівщини чотири північні повіти: Мглинський, Суразький, Стародубський та Новозибківський як неукраїнські, своєю інструкцією від 4 серпня 1917 р. Центральна Рада не піддалася на шантаж і III Універсалом (листопад 1917 р.) визнала Чернігівську губернію в існуючих кордонах територією Української Народної Республіки. ... Читати далі »

1877, 14 листопада 1877 року у Києві народився Дмитро Володимирович Антонович, історик, мистецтвознавець, громадський діяч.

Син відомого українського історика Володимира Антоновича.

Українським рухом почав цікавитися ще в гімназійні роки. Навчався в Київському і Харківському університетах, які не закінчив через переслідування за участь у революційному русі. Основне коло наукових інтересів – історія мистецтва і театру.

Один із засновників і лідерів Революційної української партії (1900), програму для якої прохав написати Миколу Міхновського та видав окремою брошурою («Самостійна Україна»). А згодом став схилятися до ортодоксального марксизму, стояв біля витоків Української соціал-демократичної робітничої партії (1905). ... Читати далі »

10 листопада 1764 року російська імператриця Катерина ІІ скувала гетьманство в Україні. Ще Петро І після смерті Івана Скоропадського в 1722-му не дозволив козакам обрати нового гетьмана, запровадивши першу Малоросійську колегію. Вона проіснувала п’ять років.

Внаслідок зміни влади в Росії – померли Петро І та його наступниця Катерина І – в 1727-му гетьманом обрано Данила Апостола. Але чергова російська імператриця Анна Іоанівна переграла ситуацію, і з 1734-го в Гетьманщині діяло Правління гетьманського уряду. Більш прихильною до козацтва виявила себе Єлизавета Петрівна, завдяки якій у 1750-му відбулися формальні вибори призначеного згори Кирила Розумовського. ... Читати далі »

7 листопада 1857 року у Києві народився Дмитро Іванович Багалій, історик і громадський діяч. Рано осиротів, виховувався в родині тітки. Тож його вважають людиною, яка зробила себе сама.

Закінчив із золотою медаллю 2-гу київську гімназію. Навчався в Київському та Харківському університетах, був учнем Володимира Антоновича. У віці 30 років захистив докторську дисертацію «Про колонізацію степових околиць Московської держави» (1887).

Ще зі студентських років приєднався до українського руху. Вважав, що «рідна мова – найкращий провідник освіти, науки на культури». ... Читати далі »