Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу...

Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, ... Читати далі »

Традиційно в перший день літа відзначають День захисту дітей – свято радості й надії. Діти – наше продовження роду, наше майбутнє. Усі батьки прагнуть, аби їхні діти виростали здоровими та щасливими, прославляли свою сім’ю та свій рідний край.

Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей 1 червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок восени 1949 року. Уперше цей день відзначали 1950 року. ... Читати далі »

«Григорій Тютюнник був людиною великої щедрості, душевної чистоти, закоханості в життя і в людей…» Олесь Гончар

Минуло 100 років від дня народження талановитого українського майстра слова, педагога і журналіста Григорія Михайловича Тютюнника (1920-1961). Його проза була природною, ліричною і водночас глибоко народною.

Романом Григорія Тютюнника «Вир» українська повоєнна романістика ... Читати далі »

Дe б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера, густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів, наче їх зовсім не було на світі. Атмосфера гаряча, тривожна, вся — небезпека і боротьба, вічний упад і підойма, розквіт надії й розпука, почуття сили й знесилля і безконечно довга дорога, на якій стільки вже полягло...

Дорога, якій, здавалось, кінця не видко. Цілий ряд жертв, ... Читати далі »

Михайлина Коцюбинська – знана українська літературознавиця, перекладачка, учасниця руху шістдесятників. Якби про неї зняли фільм, то це була б не лише драматична історія племінниці класика української літератури, інтелігентки з міцним незламним характером, котра вистояла пропри усі збиткування радянської репресивної системи, але і картина життя цілої епохи в українській культурі і літературі ХХ століття – епохи шістдесятників. ... Читати далі »

22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. А восени 1890 року під час перебування в Києві Михайло Коцюбинський відвідав могилу Тараса Шевченка в Каневі.

Свої враження від цієї подорожі він виклав у нарисі «Шевченкова могила». ... Читати далі »