Світив той вогник Гнатові Мартиновичу Хоткевичу впродовж його шляхів служіння мистецтву та людям. У душі патріота з юних літ жила святиня української національної ідеї…

Про маловідомі факти з історії своєї славної багатостраждальної родини, батька і матір Платоніду Володимирівну, розповідала мені наймолодша донька Хоткевичів – Галина Гнатівна – під час екскурсії по Чернігівському заповіднику Михайла Коцюбинського. Згодом, 2005 року, музейна бібліотека поповнилася збіркою творів Михайла Коцюбинського «З глибини», виданою за її повної фінансової підтримки. ... Читати далі »

1934, 15 грудня – розстріляний Григорій Михайлович Косинка (Стрілець), письменник-новеліст доби «Розстріляного відродження».

Народився 29 листопада 1899-го в селі Щербанівка на Київщині у збіднілій селянській родині. Пас худобу, полов буряки, працював у панській економії, на заробітках у Києві чистив черевики. В 1919-му перебував у повстанських загонах отамана Зеленого. Через матеріальну скруту не зміг закінчити навчання в Київському університеті (за іншими даними, його виключили через протест проти зміни назви університету на Київський інститут народної освіти).

Друкуватися почав із 1919-го, швидко заявивши про себе як про самобутнього прозаїка. Входив до літературно-мистецьких об’єднань «Гроно», «Ланка», «Марс». Працював у редакціях популярних періодичних видань, був директором Харківського і Київського радіокомітетів. ... Читати далі »

1902, 14 грудня – в селі Горбулеві на Житомирщині народилася Олександра Тимофіївна Соколовська (отаман Маруся), повстанський отаман.

Закінчивши 4 класи гімназії, діяла в повстанському загоні на Радомищині, очолюваному рідними братами Олексою, Дмитром та Василем. Виступала в ролі зв’язківця, агітувала людей на боротьбу з більшовиками за волю. Після смерті братів, влітку 1919-го сама очолила загін.

Повстанці мали до 1000 чоловік і взяли участь у наступі Української Галицької армії на Київ у серпні 1919-го. Здійснювали набіги на Житомир, майже рік фактично контролювали територію сучасних Радомишльського та Черняхівського районів. ... Читати далі »

1654, 14 грудня – в селі Великі Сорочинці на Полтавщині народився Данило Апостол, миргородський полковник, гетьман України.

Майже 30 років очолював Миргородський полк. Щирий прихильник української самостійності, восени 1708-го підтримав союз Івана Мазепи зі шведським королем Карлом ХІІ. За місяць був направлений гетьманом на переговори з Петром І і внаслідок швидкоплинних змін ситуації та зневіри в реалізацію намірів шведів опинився на боці російського царя. За підпис під проханням ліквідації Малоросійської колегії та відновлення козацьких прав і вольностей ув’язнений останнім до Петропавлівської фортеці (1724). ... Читати далі »

1893, 13 грудня – в Тростянці на Сумщині народився Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов), український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.

Син дворянина. Учасник Першої світової війни, з якої вийшов переконаним більшовиком. У квітні 1919-го вступив до КП(б)У.

З 1921-го мешкав у Харкові, активно друкувався. Входив до багатьох літературних організацій – «Гарт» (1923), «Урбіно», «ВАПЛІТЕ» (Вільна академія пролетарської літератури) (1925), «Пролітфронт» (1930).

Впроваджував у життя політику «українізації». В памфлетах «Геть від Москви!», «Україна або Малоросія?», «Орієнтація на психологічну Європу» ... Читати далі »

1877, 13 грудня - 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору.

Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики визначила йому іншу професію – вчителя музики. Всю свою педагогічну діяльність він присвячував утворенню хорових колективів серед учнів, збиранню музичного фольклору. Консервативна система освіти Російської імперії не сприймала національно-демократичного просвітницького руху на українських землях. Пропозиції Миколи Леонтовича щодо внесення змін до шкільних програм приводили до постійної зміни роботи, а згодом і звільнення. ... Читати далі »