Сьогодні, 29 червня, минає 170 років від дня народження Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (1849–1930) – етнографа, фольклористки, публіцистки, меценатки, перекладачки, активної громадської діячки, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук і, звичайно ж, письменниці, знаної під псевдонімом Олена Пчілка. Вона поклала своє життя на вівтар України, невтомно працюючи задля відродження української нації, але, на жаль, її творчість і громадська діяльність і досі є належним чином не поцінованими, Олена Пчілка продовжує залишатися «в тіні» своєї дочки – славетної Лесі Українки. ... Читати далі »

Панас Мирний – це письменник, що жив на зламі двох століть – ХІХ і  ХХ. Йому вдалося поєднати кар’єру статського радника з письменницькою діяльністю таким чином, що царська поліція так і не дізналася, що відомий письменник Панас Мирний і працівник полтавської казенної палати Панас Рудченко – це одна і та ж людина. Так, справжнє його прізвище було Рудченко, а Мирний – це псевдонім.

Народився майстер слова 13 травня 1849 року у Миргороді на Полтавщині у сім’ї бухгалтера повітового казначейства. Освіту почав здобувати в Миргородському парафіяльному, ... Читати далі »

Друкуючи добірку сонетів Марка Вороного у №6 за 1926 рік, львівський журнал «Світло» відзначав: «Молодий поет-неоромантик, співець трагічності нашої епохи. У його віршах відчувається невичерпна потенціальна сила, що шукає свого виходу. Серед сучасних поетів радянської України його талант помітно визначається глибшим змістом і досконалою формою».

Як стверджує Микола Шудря, Марко Вороний народився «на перетині двох поетичних дерев: діда з материнського боку – поета Миколи Вербицького (за псевдонімом – Антіоха) й батька – поета Миколи Вороного… ... Читати далі »

Третього лютого минає 155 років з дня народження яскравого самобутнього письменника широкого творчого діапазону Володимира Івановича Самійленка. У його доробку – поезія, сповнена ніжної любові до свого народу і рідної землі, пʼєси, оповідання. Шанували Самійленка як талановитого журналіста, перекладача і сатирика.

Чернігівці з повним правом вважають літератора своїм земляком, адже в нашому краї Володимир Самійленко жив, працював і творив протягом багатьох років – сім у Чернігові (1893-1900) і десять у Добрянці (1907-1917).

Володимир Іванович згадував: «Вважаючи, що я писав виключно по-українськи, а українську пресу тоді на Україні та навіть і в Росії було заборонено не за зміст, а за мову, ... Читати далі »

Глибокі пласти української культури та духовності формували та збагачували видатні діячі літератури та мистецтва, які в нашому сьогоденні майже забуті. До таких щирих працівників на ниві просвіти і становлення українців як нації, належав Михайло Федорович Комаров.

Народився Михайло Комаров 23 січня 1844 року в селі Дмитрівці на Катеринославщині. Мати його була за походженням українка, батько – росіянин. Проте Михайло Федорович був багато відданішим та завзятішим українським патріотом, ніж споконвічні українці. З молодих років працював учителем, а після закінчення Харківського університету – на юридичних посадах в Острозькому на Воронежчині, в Києві, Умані та Одесі, а водночас брав активну участь у ... Читати далі »

В житті горю... Життя люблю –

І лоскіт сміху, й терпкі сльози,

І кожну радощинку п’ю,

Як сонце п’є ранкові роси.

Ці поетичні рядки належать перу Василя Михайловича Елланського, знаного під літературним псевдонімом Еллан-Блакитний. Хоча «знаний» – це, мабуть, занадто гучне слово: ця неординарна постать донедавна залишалася недостатньо поцінованою, несправедливо опинившись на маргінесі уваги пересічного читача. ... Читати далі »