Сьогодні, 6 грудня, минає 125 років із дня народження Миколи Гурійовича Куліша (1892–1937) – дійсно непересічної постаті в історії української культури, а через те, на жаль, і трагічної. Це один із найяскравіших представників літератури Розстріляного відродження – і цим уже все сказано. Разом із Миколою Хвильовим, Олександром Довженком, Лесем Курбасом та іншими його відносять до цвіту тогочасної української інтелігенції, хоча він дебютував дещо пізніше, із новою хвилею митців, флагманами якої стали Микола Бажан і Юрій Яновський. ... Читати далі »

3 грудня 1877 року у Перемишлі на Галичині (нині територія Польщі) народився Степан Львович Рудницький, вчений, основоположник української географічної науки.

Закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському та Віденському університетах. У Львові захоплювався ідеями Михайла Грушевського – вважається, що саме під його впливом розпочав географічні студії.

Доктор філософії, професор кафедри географії Львівського університету. ... Читати далі »

Григорій Савич Сковорода – постать особлива і непересічна не лише в українській літературі чи філософії, а й в історії. Він народився 3 грудня 1722 року в невеличкому містечку Чорнухи, що на Полтавщині.

Батьки відомого філософа походили із козацького роду. Вони відразу помітили у Григорія інтерес до науки і відправили його на навчання до Києво-Могилянської академії. Серед викладачів хлопця були Георгій Кониський, Михайло Козачинський, Симон Тодорський.

В 1741 році Григорій Сковорода став співаком у придворній капелі імператриці Єлизавети та вирушив до Санкт-Петербурга. ... Читати далі »

20 листопада 1717 року у Ніжині на Чернігівщині народився Григорій (чернече ім’я Георгій) Осипович Кониський, філософ, письменник, церковний діяч.

Походив із шляхетської родини. Його дід був ніжинським війтом, батько – бургомістр і сотенний урядовець Ніжинського полку.

Навчався в Києво-Могилянській академії. Пізніше – професор поетики, риторики, філософії, ректор академії (1751-1755). В 1744-му прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі під ім’ям Георгій.

У 1755-му призначений єпископом Могилівським – єдиної на той час православної єпархії в Речі Посполитій. ... Читати далі »

20 листопада 2017 року виповнюється 100 років від ухвалення ІІІ Універсалу, що проголосив Українську Народну Республіку. Відтоді розпочався активний етап розбудови держави.

Події Української революції 1917–1921 років стали найважливішими з точки зору формування національної ідеї та державотворчих традицій – наш народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну державу, мобілізувавши національні сили. Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. ... Читати далі »

У 1917 р. Чернігівська губернія складалася з 15 повітів. В контексті Української революції постало питання про кордони української автономної республіки. Центральна Рада та Генеральний Секретаріат вважали, що північні кордони Чернігівської губернії і повинні були стати державним кордоном з Росією. Тимчасовий уряд з тим не погоджувався, намагаючись відокремити від Чернігівщини чотири північні повіти: Мглинський, Суразький, Стародубський та Новозибківський як неукраїнські, своєю інструкцією від 4 серпня 1917 р. Центральна Рада не піддалася на шантаж і III Універсалом (листопад 1917 р.) визнала Чернігівську губернію в існуючих кордонах територією Української Народної Республіки. ... Читати далі »