1837, 5 січня (1836, 24 грудня) – в містечку Баришівка на Київщині народився Стефан Васильович Кульженко, друкар, книговидавець, один із найуспішніших підприємців свого часу.

Походив із козацького роду, рано втратив матір. З 1840-го мешкав у Києві. Через фінансову скруту не зміг закінчити духовне училище при Софійському соборі. Випадково зазирнувши в книгарню, став учнем при друкарні угорця Йосипа Вальнера. У своїх спогадах Стефан Кульженко так описав свої враження від відвідання книгарні: ... Читати далі »

1942, 3 січня – в селі Мочалище на Чернігівщині народився Анатолій Григорович Погрібний, літературознавець, письменник, культурний і громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор Київського та Українського Вільного (Німеччина) університетів. Автор понад 1000 статей, близько 20 монографій. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006).

На його світогляд вплинуло знайомство в 1960-х із письменником Борисом Антоненком-Давидовичем, чи не єдиним хранителем духовної єдності діячів «Розстріляного Відродження» та «шістдесятників». Як згадував Анатолій Погрібний, коли письменник дав йому заборонену на той час книжку «Смерть» (1928), він повернувся до гуртожитку і «почав чекати, ... Читати далі »

50 років працював на ниві української літератури Микола Чернявський і належав тих авторів, які були забуті не через свою професійну фаховість, а через політичну ситуацію, бо він активно підтримував проголошення Української Народної Республіки, і в 1938 році згідно з ухвалою трійки НКВС по Миколаївській області був розстріляний у 75-річному віці як ворог народу.

Народився Микола Федорович Чернявський 3 січня 1863 року на Катеринославщині в родині священика. Після навчання в духовній школі, а потім семінарії був переконаний, що неодмінно стане українським письменником, за його словами – «лицарем ордену Української музи». ... Читати далі »

Світив той вогник Гнатові Мартиновичу Хоткевичу впродовж його шляхів служіння мистецтву та людям. У душі патріота з юних літ жила святиня української національної ідеї…

Про маловідомі факти з історії своєї славної багатостраждальної родини, батька і матір Платоніду Володимирівну, розповідала мені наймолодша донька Хоткевичів – Галина Гнатівна – під час екскурсії по Чернігівському заповіднику Михайла Коцюбинського. Згодом, 2005 року, музейна бібліотека поповнилася збіркою творів Михайла Коцюбинського «З глибини», виданою за її повної фінансової підтримки. ... Читати далі »

1934, 15 грудня – розстріляний Григорій Михайлович Косинка (Стрілець), письменник-новеліст доби «Розстріляного відродження».

Народився 29 листопада 1899-го в селі Щербанівка на Київщині у збіднілій селянській родині. Пас худобу, полов буряки, працював у панській економії, на заробітках у Києві чистив черевики. В 1919-му перебував у повстанських загонах отамана Зеленого. Через матеріальну скруту не зміг закінчити навчання в Київському університеті (за іншими даними, його виключили через протест проти зміни назви університету на Київський інститут народної освіти).

Друкуватися почав із 1919-го, швидко заявивши про себе як про самобутнього прозаїка. Входив до літературно-мистецьких об’єднань «Гроно», «Ланка», «Марс». Працював у редакціях популярних періодичних видань, був директором Харківського і Київського радіокомітетів. ... Читати далі »

1902, 14 грудня – в селі Горбулеві на Житомирщині народилася Олександра Тимофіївна Соколовська (отаман Маруся), повстанський отаман.

Закінчивши 4 класи гімназії, діяла в повстанському загоні на Радомищині, очолюваному рідними братами Олексою, Дмитром та Василем. Виступала в ролі зв’язківця, агітувала людей на боротьбу з більшовиками за волю. Після смерті братів, влітку 1919-го сама очолила загін.

Повстанці мали до 1000 чоловік і взяли участь у наступі Української Галицької армії на Київ у серпні 1919-го. Здійснювали набіги на Житомир, майже рік фактично контролювали територію сучасних Радомишльського та Черняхівського районів. ... Читати далі »