Головна » 2014 » Грудень » 24 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
23:50
1897, 24 грудня, Житомир. Четвер.

Дитиночко моя єдина, Вірунечко люба! Коли б ти знала, який я лихий на себе. Скортіло мене піти розвіятись трохи, а замість того тільки знудився. Пішов я до Кравченка, генералового знайомого, а по дорозі заскочив до нашого ляшка, бо вони живуть в одному домі з Кравченком. У ляшка було скучно, навіть дуже. Наскільки він сам симпатичний, настільки жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецікава, суща корова (вибачай за вислів!). Прохали мене найняти у них 2 хати й стіл, бо це буде дуже дешево коштувати мене, але я, звісно, од усього одмовився. Посидівши там з півгодини, пішов до Кравченка. Той як схопив мене, так зараз почав мені читати свої твори, писані по-московськи. Дурне, безграмотне й нецікаве. Читати він почав з невеликого зшиточка, потому зараз, не даючи мені отямитись, вийняв з шафи грубшого зшитка, далі ще грубшого, а далі зразу витяг таку силу писаного паперу, що справді, без пересади, можна б було дві зими тим папером топити всі грубки в кватирі. Захоплюючись, не даючи ані собі, ані мені відітхнути, не даючи слова промовити, він мені читав і читав всяку нісенітницю аж до 12 години вночі, ледве вирвася.
Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована.

Посилаю тобі число “Волині”, де є моя замітка (“Свет и тени”). Вона обрізана. Сьогодні мав цілу баталію з редактором. Для завтрашнього №-а я знов дав статтю, вдатно написану, з добрим світлом. Отож це дуже не сподобалось редакторові (він, очевидячки, заздрить мені), і він вичеркнув ціле переднє слово до замітки і написав своє. На його думку, стаття написана нецензурно. Я тоді розсердився і сказав, що не хочу підписуватися під переробленою статтею і взагалі при таких умовах не хочу писати. Я хочу мати одну цензуру, коли вже без неї не обійдешся, а не дві.

Перепалка була гаряча і скінчилася тим, що ми посердилися. Чекаю Когена і мушу все це вияснити. Одно погано – що це не добре одзивається на моїх нервах: я дуже знервований.

Моя голубочко! Тобі сподобались фотографії Попова і ти радиш замовити 12. Чи не краще було б замовити 6, а в Чернігові знов сфотографуватися, може б, ми там краще вийшли. Яка твоя думка про це? 6 штук я замовлю конче, а других 6 тоді, як напишеш свою думку.

Масаж ще не починав робити, ніколи. Просто дихнути ніколи! Хочу написати кілька слів до Віталя, тож хапаюся скінчити. Цілую тебе, голубочко моя єдина, серденько моє! Цілую тебе в очки, бровенята, устоньки й рученьки. Скрізь. Не забувай свого кохаючого Мусю. Наших всіх цілую.

******************************************************************
Примітки:
... я знов дав статтю... – В газеті “Волынь” від 12.ХІІ-1897 року, № 230 була надрукована стаття М. Коцюбинського про випадок із практики відомого Московського адвоката Плевако, матеріали про якого він взяв з газети “Приазовский край”.

Крвченко, мабуть дуже добра і щира людина, але дуже обмежована. – пізніше М. Коцюбинський змінив свою думку про Кравченка.

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Переглядів: 1161 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість