25 квітня 1913 року, сонячного весняного дня, зупинилося серце класика української літератури Михайла Коцюбинського. Відтоді минуло 107 років. Письменника поховали там, де він і заповідав, – на Болдиних горах у Чернігові. А поряд із ним – його дружину, що була йому опорою та підтримкою у всіх починаннях, – Віру Коцюбинську.

З моменту заснування музею-заповідника Михайла Коцюбинського цього дня, 25 квітня, представники громадськості та влади, письменники, школярі і просто поціновувачі творчості Коцюбинського брали участь в урочистому мітингу-реквіємі на місці поховання класика. Але цьогоріч карантинні заходи задля непоширення захворюваності на коронавірус внесли свої корективи у ці події, через що мітинг-реквієм відміняється. Та це зовсім не означає, що ми забули вшанувати пам’ять видатного письменника. Його оселя, як і понад сто років тому, стоїть на вулиці Сіверянській, 3 у місті Чернігові (нині – на вулиці Коцюбинського) та чекає на нових гостей.

Як тільки-но карантинні заходи буде завершено, музей-заповідник із радістю прийматиме нових гостей. І кожен охочий зможе завітати до будинку, де 15 років прожив Михайло Коцюбинський та написав свої найвідоміші твори  – «Тіні забутих предків», «Fata morgana», «Цвіт яблуні», «Лялечка», де народилися троє з чотирьох його дітей – Оксана, Ірина і Роман.

Під час екскурсії в меморіальному будиночку можна буде дізнатися чимало не лише про побут родини письменника, а і про сімейні звичаї та традиції, наприклад, де сидів глава сім’ї за обіднім столом? Як Михайло Коцюбинський вітав свою дружину з днем народження? Яку ляльку привіз тато для своїх дочок із острова Капрі та ще багато чого цікавого. А після відвідин оселі письменника можна буде поринути у справжній квітковий рай – сад, який облаштувала родина письменника біля свого будинку. Чи знаєте ви, яка квітка була улюбленою у Михайла Коцюбинського та чи була вона в його садку? Ні? Тоді обов’язково приходьте до музею-заповідника на екскурсію після карантину – і зможете про все дізнатися.