Головна » 2020 » Квітень » 20

Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку. Воно усе ж робота, та й не мусить чоловік вічно стирчати в хаті, де світить порожнім оком голод та нужда товчеться по вогких кутках. Бо то, пане добродзею, приходять останні часи: і рад би щось заробити, та нема де. Не знаєш, як перебути зиму.

Маланка чорна, зсохлась уся на шабатурку, тільки оком пече та колить, та бухика по хаті, аж шибки деренчать. Весільну пам'ятку маєш, Маласю. ... Читати далі »

Розділ: Публікації | Переглядів: 506 | Додав: marije4ka07 | Дата: 20.04.2020 | Коментарі (0)

Вітаю Вас Гість