«І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій. Як би було краще жити, я б віршів не писав, а – робив коло землі. Ще зневажаю політиків. Ще – ціную здатність чесно померти. Це більше за версифікаційні вправи!». Василь Стус. Двоє слів читачеві.

6 січня минає 85 років з дня народження Василя Стуса ... Читати далі »

«Засіваю Твою господу – житом-пшеницею і всякою пашницею, клечаю новорічними калиновими зиченнями. У слід цих повітань я незабавом пущуся і сам, аби зробити ще одну спробу наблизитися до Вас, мої любі, так безжально схованих од моїх очей». Ці рядки свого часу були написані Василем Стусом на одній з вітальних листівок, надісланих Михайлині Коцюбинській. Вони обоє – представники покоління шістдесятників – когорти української інтелігенції, яка виступала проти репресивного режиму радянської тоталітарної системи. ... Читати далі »