Думаючи про престиж музею, Хома Коцюбинський писав: "Про будинок для адміністративно-господарських потреб говорить весь Чернігів. Під час будівельних робіт 24 жовтня 1955 року в порядку нагляду я вийшов, щоб подивитися на "будівництво".

Зі мною стався удар. Не тільки мене вразило "будівництво"... всі, хто проходив, дивувалися та обурювалися». І далі наголошує: ... Читати далі »

Іван Гарасимович Просяник – відомий український письменник, художник, журналіст, краєзнавець. Народжений у старосвітській знахарській родині, він успадкував від батька – волхва глибоку шану до національних традицій.

Здобувши філологічну освіту в Ніжинському державному педагогічному інституті імені М.В.Гоголя, Іван Просяник працював у Сосницькій, Талалаївській, Бахмацькій районних та Чернігівській обласній молодіжній газеті. ... Читати далі »

Хома Коцюбинський продовжував: «Протягом серпня-грудня 1954 року було проведено такі роботи:

1. Сусідню садибу площею 750 м² постановою Чернігівської міськради було передано у відання музею.

2. Розпочато будівництво житлового будинку для виселення мешканців із двох будиночків на ділянці. ... Читати далі »

«Ще школярем Микола Таратин зацікавився трагічними подіями далекого 1905 року, коли місцеві багатії-верховоди вчинили жорстокий самосуд над шістнадцятьма бідняками-повстанцями, які розгромили економію поміщика Гриневського. Це, як відомо, лягло у основу заключних розділів повісті Михайла Коцюбинського «Фата моргана». Тоді, у 1938 році, оповідання семикласника було надруковано у обласній газеті.

Пізніше, вже після війни, яку Таратин пройшов піхотинцем, ... Читати далі »

07 серпня 1954 року виконком Чернігівської міської ради депутатів трудящих приймає рішення № 1236 «Щодо розширення території меморіального музею М.М. Коцюбинського», у якому наголошувалося – розміщення квартири директора і канцелярії у кімнатах, де жив видатний український письменник Михайло Коцюбинський, недопустимо.

І далі:

• звільнити будинок-музей і дворові будівлі від мешканців; ... Читати далі »

«Як у справжніх поетів, він не має в надужитку метафор з поетикою, його почуттєва гама досконало стримана, картини природи блискучі своєю небагатослівною конкретністю, кожен вірш заокруглюється по-мистецькому точним узагальненням – ці вірші дуже прозорі, тож і легкі. Хай у них не бурунить пристрасть, хай вони мають холоднувату рафінованість – у них відбито живу душу і багатий, яскравий світ», - писав про Миколу Клочка відомий український літератор Валерій Шевчук.

Непроста доля судилася нашому землякові, уродженцю с. Парафіївки ... Читати далі »