Інститут державної служби в її нинішньому розумінні (зі статусом державних службовців, уповноваженнями цих посадових осіб на здійснення функцій держави, а також отриманням ними заробітної плати з державного бюджету) з'явився 1918 року – за Гетьманату Павла Скоропадського, часів спроб у XX столітті побудови на теренах наших земель незалежної Української Держави. Від приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського 29 квітня 1918 року було запущено активні державотворчі процеси, прийнято та значною мірою впроваджено цілу низку системних законів, які вперше в історії України на законодавчому рівні закріпили основу інституту державної служби. ... Читати далі »

1878, 29 травня – в містечку Чесанів (нині Цешанув у Польщі) народився Петро Сильвестрович Карманський, поет, перекладач.

Поетичний талант Петра Карманського яскраво проявився ще під час навчання в українській гімназії Перемишля.

Закінчив філософський факультет Львівського університету. Займався журналістикою, перекладами, викладав у Тернопільській гімназії. Вчителював у Канаді (1913-1914). ... Читати далі »

Добігало кінця літо 1937-го. Наближався новий навчальний рік у школах, з нагоди чого 20 серпня «Більшовик» натхненно розписував у передовиці: «Партія, уряд, особисто вождь народів, кращий друг дітей, товариш Сталін повсякденно піклуються про школу.

Радісно вчитись у радянській школі… Починаючи від першого класу, кінчаючи десятим, учні відчувають себе рідними, близькими, тісно зв’язаними з школою, учительським колективом. ... Читати далі »

Поет, публіцист, есеїст, історик літератури, працівник перекладацької ниви, краєзнавець, газетяр і радіожурналіст, активний громадський діяч Станіслав Панасович Реп᾿ях добре знаний далеко на межами України.

Закоханість у рідний край, душевну щедрість і відчуття часу – все це відчуваємо у його ліриці. Вірші поета предметні і конкретні, прості й водночас глибокі, асоціативні й самобутні. Лауреат Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського ... Читати далі »

Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш (літературні псевдоніми Ганна Барвінок, А.Нечуй-Вітер) увійшла в літературу як прозаїк, автор творів з народного життя. У центрі їх уваги був народний побут, етнографічне його змалювання. Якщо конкретизувати тематику літературного доробку Ганни Барвінок, то її цікавила доля жінки у сім᾿ї. Оповідання О.Куліш – це «здебільшого фотографічні малюнки, мало не етнографічно записані з життя, що подають цікавий матеріал до народної психології, звичаїв, побуту» (С.Єфремов). ... Читати далі »

Фотоаматор із села Удачне на Донеччині зафіксував на камеру колективізацію, розкуркулення, відбирання хліба, виселення до Сибіру й Голодомор 1932–1933 років. Свої коментарі на звороті світлин написав лише у другій половині 1950-х, після смерті Сталіна.

Село Удачне на Донеччині від початку 1920-х мало свого фотолітописця: неподалік, на хуторі Романівка жив селянин-фотоаматор Марко Желізняк (1893-1982). Він знімав усе: от в Удачному з'явився перший трактор, от – перший радіоприймач, а от перша школа на хуторі Романівка. ... Читати далі »