Закінчивши Київський педагогічний інститут, прилучанин Леонід Михайлович Карпилянський десять років працював за фахом. Згодом з’явилися перші його публікації на сторінках газети «Правда Прилуччини».

Леонід Карпилянський упродовж багатьох років очолював Прилуцький краєзнавчий музей. У 1992 році він створив і став редактором першої музейної історико-краєзнавчої газети ... Читати далі »

Кожного року 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Його встановлено відповідно до Указу Президента України від 13.11.2014 року № 872 задля збереження пам’яті про Революцію Гідності і вшанування патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина.

До цієї дати Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.Коцюбинського підготував виставку бібліотечних ... Читати далі »

Думаючи про престиж музею, Хома Коцюбинський писав: "Про будинок для адміністративно-господарських потреб говорить весь Чернігів. Під час будівельних робіт 24 жовтня 1955 року в порядку нагляду я вийшов, щоб подивитися на "будівництво".

Зі мною стався удар. Не тільки мене вразило "будівництво"... всі, хто проходив, дивувалися та обурювалися». І далі наголошує: ... Читати далі »

Іван Гарасимович Просяник – відомий український письменник, художник, журналіст, краєзнавець. Народжений у старосвітській знахарській родині, він успадкував від батька – волхва глибоку шану до національних традицій.

Здобувши філологічну освіту в Ніжинському державному педагогічному інституті імені М.В.Гоголя, Іван Просяник працював у Сосницькій, Талалаївській, Бахмацькій районних та Чернігівській обласній молодіжній газеті. ... Читати далі »

Хома Коцюбинський продовжував: «Протягом серпня-грудня 1954 року було проведено такі роботи:

1. Сусідню садибу площею 750 м² постановою Чернігівської міськради було передано у відання музею.

2. Розпочато будівництво житлового будинку для виселення мешканців із двох будиночків на ділянці. ... Читати далі »

«Ще школярем Микола Таратин зацікавився трагічними подіями далекого 1905 року, коли місцеві багатії-верховоди вчинили жорстокий самосуд над шістнадцятьма бідняками-повстанцями, які розгромили економію поміщика Гриневського. Це, як відомо, лягло у основу заключних розділів повісті Михайла Коцюбинського «Фата моргана». Тоді, у 1938 році, оповідання семикласника було надруковано у обласній газеті.

Пізніше, вже після війни, яку Таратин пройшов піхотинцем, ... Читати далі »