Також на столі стояли: «Преси: 2 з рожевого та сірого мармуру, прямокутні плитки. Один у вигляді шкляного прямокутника, зверху темно-синє гранчастого скла яйце. Один овальний, литого скла з голою дитиною в середині з бубком в руці.

На чорнильниці стояв маленький овальний портрет тата в мідній тонкій рамці під склом. Тато там знятий ще хлопчиком. Тут же стояло маленьке порцелянове погруддя Шекспіра. Приладдя для чищення пер. Мармурове сіре преспапьє. Попільниця – металеві ... Читати далі »

Випускниця Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Тетяна Винник відома як письменниця і журналістка, перекладачка. Вона – авторка поетичних збірок «Золотоноша», «Гетсиманська молитва», «Самоспалення» та інших, романів, повістей, казок і п’єс для дітей, кіносценаріїв. Конкурси «Гранослав», «Коронація слова», «Смолоскип» принесли літераторці численні престижні всеукраїнські і міжнародні премії.

На вірші Тетяни Винник молодіжний театр «Мушля» (Київ) ... Читати далі »

У своїх спогадах Ірина Михайлівна Коцюбинська зазначала: «У 1905–1906 роках письмовий стіл тата перенесли до вітальні, бо там було більше повітря і сонця. Крім того, ця кімната була більш ізольована. Стіл тата поставили під стіну ліворуч, як заходити до вітальні, під грубку, щоб татові було тепло. За цим столом у вітальні тато написав свої кращі твори. Стілець стояв під грубкою, і тато сидів обличчям до балконних дверей…

На вікнах висіли тюлеві білі гардини з квітами (маки) на круглих ... Читати далі »

Його ім’я добре відоме кільком поколінням шанувальників рідного слова далеко за межами України. Закінчивши з відзнакою навчання на фізичному факультеті Чернігівського педагогічного інституту імені Т.Г.Шевченка, Ростислав Мусієнко служив у війську, виконував обов’язки офіцера-кореспондента дивізійної газети.

Повернувшись до Чернігова, Ростислав Андрійович успішно працював на журналістській ниві, був постійним автором ... Читати далі »

І знову спогади Ірини Михайлівни: «Велика шафа з книгами (на три відділи) стояла у простінку між двома вікнами. Проти неї, під тією стінкою, що межує з передпокоєм, у кутку, стояв чорний старовинний комод, вкритий сірою ажурною скатертиною, гаптованою червоним гарусом (троянди). Над комодом висіло прямокутне дзеркало в темній дуже гарній старовинній рамі. Стіни хати (кімнатні стіни – Авт.) були побілені білим вапном без всяких прикрас. Шпалер в цій кімнаті ніколи не було. Але на тому вікні, що виходить на парадний ганок, висіла штора з тоненьких ... Читати далі »

Євген Васильович Постульга – художник за професією і покликанням. Із 1976 року – член Прилуцького міськрайонного літературного об’єднання «Сонячні кларнети», а з 2000 року – голова цього об’єднання.

Євген Постульга неодноразово був учасником обласних і всеукраїнських нарад молодих літераторів України. Вірші талановитого поета друкувалися в газеті ... Читати далі »