Головна » 2015 » Лютий » 27 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
21:42

1898, 27 лютого, Житомир

Сьогодні мені невесело, дитинко! Не дістав од тебе листа. Гадаю, тому, що ти, певно, послала листа в посилці, а посилка опізнилася, як звичайно. Завтра, певно, дістану.


Був у театрі вчора, слухав “Норму”. Опера не дуже сподобалася, та й таки скучно мені було, весь вечір згадував про тебе та розмовляв про тебе з Кравченко[м]. Тільки й потіхи моєї.

Дістав нині листа з Вінниці. Мама пише, що й досі не бачилась з Недзведським, хоч посилала йому листи й телеграми. Не знає, чи встигне зробить все до 17-го, тож пробуде в Вінниці ще з тиждень. Ти, може, одібрала од мами листа, так що все знаєш уже. Писала мама про Льоню, що він продав крамницю й купує таку, що варт 500 р.

Сьогодні я байдикую од другої години. Обідав знов у Кравченка, а увечері піду з ними в бібліотеку слухати співів акцизників. Пробуду там годину-дві, та й додому.

Ніщо мене не веселить, так і рвусь до Чернігова і в останні часи все більш і більш сумую без тебе. А з Когеном біда – нема ні його, ні чутки про нього. Хоч плач. Завтра пишу до нього лайливого листа, коли тільки лайкою його дошкулиш. Певно, продержить мене тут до 25-го.

Зверни, серце, увагу на сьогоднішнє число “Волині”, на одділ бібліографії. Він весь український. Я дуже радий, що помістив звістку про “Вістник”. Зробив, як бачиш, це так зручно, що подав адресу, зміст і ціну, а также про те згадав, що цензура пускає його на Вкраїну. Я певний, що після цеї звістки чимало підпишеться на “Вістник”. Знайшли собі рецензента, якогось П’ясецького, учителя гімназіального з Варшави, який буде давати рецензії на вкр[аїнські] книжки.
І це добре.

Як же тобі живеться, дитинко моя мила, що з Юрасиком, чи здорові мої діти – цілу вічність, здається, не маю звісток про Вас, а пройшов лиш оден день.
З нетерплячкою чекаю завтрашнього дня – коли дістану вісточку од моєї милої. А поки що – цілую, обіймаю й пригортаю.

Ще раз цілую. Твій навік Муся.
Юрасика, Богданку й Лізе цілую. Марині уклін.

******************************************************************
Примітки:

Мама пише, що і досі не бачилася з Недзведським – Мати М. Коцюбинського їздила у Вінницю до Недзведського по гроші за проданий будинок.


QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 467 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість